Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science and Society in Times of War‖ (June 5-7, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Kharkiv, Ukraine, 2026. - 417 p.

34 фінансових ресурсів, переміщення населення, зміни структури місцевого бізнесу та потреби в швидкому ухваленні управлінських рішень. За таких обставин регуляторні акти місцевого рівня вже не можуть розглядатися лише як формальні рішення ради чи виконавчого органу. Вони безпосередньо впливають на доступ суб‘єктів господарювання до місцевих ресурсів, порядок надання послуг, благоустрій, місцеві податки і збори, використання комунального майна, правила розміщення об‘єктів торгівлі та інші питання щоденного функціонування громади [1; 2]. Дотичність теми до дослідження регуляторних ризиків зумовлена тим, що саме місцевий рівень часто є першим середовищем практичної дії регуляторного рішення. Якщо на етапі підготовки акта не враховано можливих негативних наслідків, ризик проявляється не абстрактно, а через конкретні управлінські проблеми: оскарження рішення, зростання адміністративного навантаження на підприємців, нерівність доступу до послуг, втрату доходів місцевого бюджету або зниження довіри мешканців до органу влади. Тому регуляторний ризик доцільно розуміти як імовірність того, що зміст, процедура ухвалення або спосіб реалізації місцевого регуляторного акта призведуть до правових, економічних, соціальних чи репутаційних втрат для громади та її суб‘єктів. Законодавча основа регуляторної політики визначає низку принципів, які фактично можуть бути використані як критерії попереднього виявлення ризиків. До таких критеріїв належать доцільність, адекватність, ефективність, збалансованість, передбачуваність, прозорість та врахування громадської думки [1]. Для органів місцевого самоврядування ці принципи мають не декларативне, а практичне значення. Наприклад, порушення принципу передбачуваності створює ризик нестабільності для місцевого підприємництва, а формальне проведення консультацій із громадськістю посилює ризик неприйняття рішення мешканцями. У період воєнного стану ці ризики не зникають, а набувають більшої ваги, оскільки швидкість ухвалення рішень повинна поєднуватися з правовою визначеністю та обґрунтованістю [4].