Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science and Society in Times of War‖ (June 5-7, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Kharkiv, Ukraine, 2026. - 417 p.

35 У практиці діяльності місцевих рад можна виокремити кілька основних груп регуляторних ризиків. Перша група стосується компетенції: орган місцевого самоврядування може вийти за межі власних повноважень або застосувати норму без належного узгодження з актами вищої юридичної сили. Друга група є процедурною: проєкт рішення може бути підготовлений без повноцінного аналізу регуляторного впливу, без належного оприлюднення або без реального розгляду зауважень заінтересованих сторін. Третя група має фінансово-економічний характер, коли регуляторне рішення збільшує витрати бізнесу чи громади більше, ніж очікуваний суспільний ефект. Четверта група пов‘язана з комунікацією, оскільки навіть юридично коректне рішення може викликати спротив, якщо його мета і наслідки не пояснені адресатам регулювання. Методика проведення аналізу впливу регуляторного акта та відстеження його результативності вже містить інструменти, які дають змогу працювати з ризиками до ухвалення рішення і після початку його дії [3]. Проте на практиці аналіз регуляторного впливу часто сприймається як додаток до проєкту рішення, а не як управлінський інструмент. Саме тому доцільно посилити ризик-орієнтований зміст такого аналізу. Орган місцевого самоврядування має не лише описати проблему, мету і альтернативи, а й визначити, що може завадити досягненню мети, які групи можуть зазнати непропорційного впливу, які бюджетні витрати виникнуть під час реалізації рішення та які показники покажуть, що регулювання потребує перегляду. Для практичного застосування в громадах можна запропонувати п‘ятиетапний алгоритм урахування регуляторних ризиків. На першому етапі здійснюється ідентифікація ризику, тобто визначення потенційних правових, економічних, соціальних та адміністративних наслідків проєкту акта. На другому етапі ризик оцінюється за ймовірністю виникнення та рівнем впливу на громаду, бізнес і місцевий бюджет. На третьому етапі обираються заходи мінімізації, наприклад уточнення формулювань, зміна строків набрання чинності, запровадження перехідного періоду або спрощення процедури