Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science and Society in Times of War‖ (June 5-7, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Kharkiv, Ukraine, 2026. - 417 p.

48 безперервний процес визначення цілей розвитку підприємства та формування механізмів їх досягнення [4, с. 48–56]. Якщо пояснити це простіше, стратегія допомагає підприємству зрозуміти, куди воно рухається, яких результатів прагне досягти та за рахунок яких ресурсів це можна зробити. Цікаво, що стратегічний менеджмент поступово перестає бути лише інструментом планування. З. І. Галушка зазначає, що стратегічне управління фактично перетворюється на нову управлінську філософію, яка змінює підходи до прийняття рішень і формування майбутнього підприємства [7, с. 20–24]. На практиці це часто виглядає так, що керівництво вже не концентрується виключно на поточних показниках прибутковості або обсягах виробництва. Значно більше уваги приділяється перспективам розвитку, оцінці ризиків, пошуку нових можливостей та адаптації до змін зовнішнього середовища. Для аграрних підприємств стратегічне управління має свою специфіку. Якщо в промисловості багато процесів можна відносно точно прогнозувати, то в сільському господарстві ситуація значно складніша. Навіть за однакового рівня технологічного забезпечення результати діяльності можуть суттєво відрізнятися через погодні умови. У реальному житті це помітно через те, що врожайність окремих культур в окремі роки може змінюватися на 20–30 %, а іноді й більше. Відповідно, підприємства змушені враховувати додаткові ризики під час формування своїх стратегій. На думку І. В. Горбачової, ефективне стратегічне планування дозволяє аграрним підприємствам більш раціонально використовувати виробничий потенціал, оптимізувати структуру посівних площ та підвищувати загальну ефективність господарювання [8]. Під час аналізу джерел стало зрозуміло, що стратегічне управління в аграрному секторі не обмежується лише плануванням виробництва. Воно охоплює питання інвестиційної діяльності, оновлення техніки, впровадження інноваційних технологій, розвитку персоналу та розширення ринків збуту продукції. Ще одним важливим аспектом є здатність підприємства адаптуватися до змін. Частина керівників продовжує працювати за підходами, які були