Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science and Society in Times of War‖ (June 5-7, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Kharkiv, Ukraine, 2026. - 417 p.

72 процесуальні недоліки, зокрема невідповідність кількості додатків або відсутність уточненої заяви, стали підставою для повернення позову. Така практика свідчить про суворе дотримання процесуальних приписів без належної оцінки можливості їх усунення в конкретних обставинах справи. Клян А. звертає увагу на те, що серйозні практичні труднощі виникають також у зв‘язку з цифровізацією судочинства, зокрема запровадженням обов‘язку реєстрації електронного кабінету для окремих категорій осіб. Хоча така новація спрямована на спрощення комунікації із судом, її реалізація на практиці супроводжується технічними та організаційними проблемами. Наприклад, особи можуть не мати достатніх навичок або технічних можливостей для своєчасної реєстрації та використання електронного кабінету [3]. У таких випадках залишення позовної заяви без руху фактично стає санкцією за недотримання нових цифрових вимог. Що в свою чергу може призводити до дискримінації окремих категорій учасників процесу, зокрема осіб похилого віку або тих, хто проживає в умовах обмеженого доступу до інтернету. Таким чином, цифровізація, попри свої переваги, потребує додаткових гарантій для забезпечення рівного доступу до правосуддя. Наслідки залишення позовної заяви без руху та її подальшого повернення мають як процесуальний, так і матеріально-правовий характер. Зокрема, у разі неусунення недоліків позовна заява вважається неподаною, що може вплинути на перебіг строків позовної давності (ст. 185 ЦПК України). Наприклад, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 січня 2025 року у справі № 932/10906/23 суд зазначив, що якщо строк звернення до суду є обмеженим, повернення заяви може призвести до втрати можливості захисту порушеного права. Крім того, повторне подання позову пов‘язане з додатковими витратами часу та ресурсів, а в окремих випадках і фінансовими витратами, зокрема щодо сплати судового збору [4]. Важливим є також психологічний аспект, оскільки затягування процесу може знижувати довіру громадян до судової системи. У сукупності зазначені наслідки свідчать про необхідність удосконалення механізму