Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science and Society in Times of War‖ (June 5-7, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Kharkiv, Ukraine, 2026. - 417 p.

71 встановлює можливість оскарження ухвали про повернення позовної заяви, що відповідає принципам змагальності та забезпечення права на апеляційний перегляд. У цілому зазначена норма має комплексний характер і спрямована на баланс між ефективністю судового провадження та гарантіями реалізації права на судовий захист. У постанові Касаційного цивільного суду Верховного суду України від 04.12.2024 року у справі №297/1881/23, суд зазначив, що однією з ключових проблем застосування інституту залишення позовної заяви без руху є надмірний формалізм судів при оцінці відповідності заяви вимогам процесуального закону. На практиці судді нерідко вказують на незначні або технічні недоліки, які не впливають на сутність позовних вимог, але стають підставою для затримки відкриття провадження у справі. Такий підхід суперечить принципу доступу до правосуддя та може створювати штучні бар‘єри для реалізації права на судовий захист. Наприклад, відсутність другорядних реквізитів або незначні помилки в оформленні документів інколи призводять до винесення ухвали про залишення позову без руху [2]. Показовими є судові рішення 2025–2026 років, які демонструють різні підходи до застосування відповідних норм. Так, у справі №278/6554/25 (ухвала Житомирського районного суду Житомирської області від 09.02.2026 року) суд застосував більш гнучкий підхід, продовживши позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви на підставі ч. 2 ст. 127 ЦПК України [6]. Суд врахував обставини отримання ухвали та фактично забезпечив реалізацію права особи на доступ до правосуддя, надавши додатковий час для належного виконання процесуальних вимог. Такий підхід свідчить про орієнтацію суду на принцип пропорційності та недопущення надмірного формалізму. Натомість у справі №362/1457/26 (ухвала Васильківського міськрайонного суду Київської області від 19.03.2026 року) простежується більш формалізований підхід. Суд встановив короткий п‘ятиденний строк для усунення недоліків, а у зв‘язку з їх частковим усуненням визнав позовну заяву неподаною та повернув її позивачеві [7]. При цьому навіть незначні