Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science and Society in Times of War‖ (June 5-7, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Kharkiv, Ukraine, 2026. - 417 p.

85 держава зобов‘язана забезпечувати дотримання фундаментальних гарантій прав людини, зокрема права на справедливий судовий розгляд та заборони притягнення до кримінальної відповідальності без чіткого визначення складу злочину законом. України, до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Це рішення демонструє, що участь у псевдореферендумах розглядається судами як інструмент легітимації окупації, а не політична діяльність [6]. Не зайвим буде нагадати, що і під час розгляду таких проваджень необхідно дотримуватися стандартів ст. 6 та 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: права на справедливий суд, принципу законності та передбачуваності кримінальної відповідальності [7]. Аналіз судової практики щодо кримінальної відповідальності за колабораційну діяльність та свідчить, що це новий виклик для правозастосування, який пов‘язаний з окупацією територій держави та потребою правового забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від кримінально-протиправних посягань на цих територіях. Включення до КК України ст.111-1, 111-2 дозволило підвести під кримінально-правову заборону різні форми сприяння державі-агресору, що раніше не мали однозначного нормативного визначення, при цьому керуючись принципами законності, правової визначеності та гарантій справедливого судового розгляду згідно практики Європейського суду з прав людини, що має особливе значення в умовах воєнного стану, як балансу між інтересами національної безпеки та дотримання прав людини. Підсумовуючи, слід зазначити, що саме запровадження кримінальної відповідальності за колабораційну діяльність та пособництво державі-агресору є критично важливим в умовах збройної агресії, при цьому ефективність застосування норм закону залежить від правильного розмежування суміжних складів кримінальних правопорушень колабораційної діяльності та пособництво державі-агресору, які попри спільну родову приналежність становлять два самостійні, юридично відокремлені склади.