Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science and Society in Times of War‖ (June 5-7, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Kharkiv, Ukraine, 2026. - 417 p.

88 Як зазначає М. О. Шевчук, існує багато доктринальних визначень інформаційної безпеки, але єдиної думки щодо її сутності досі немає [1, с. 134]. І. М. Шопіна пов‘язує таку невизначеність із міждисциплінарністю цієї сфери: науковці вивчають інформаційну безпеку з технічного, правового, психологічного та соціального аспектів, наповнюючи термін власним змістом [4, с. 134]. Генеза поняття інформаційної безпеки. М. О. Шевчук простежує початки наукового осмислення цієї теми від китайського філософа Сунь-Цзи, який у праці «Мистецтво війни» обґрунтував значення випереджувальної інформації для перемоги над ворогом. У XVI столітті Н. Макіавеллі сформулював інформаційно-психологічну концепцію державної влади. Т. Гоббс та І. Кант обґрунтували необхідність створення громадянського устрою, що забезпечував би безпеку особистості [1, с. 135]. Якісний переворот у формуванні наукових засад інформаційної безпеки відбувся в середині ХХ ст. Як зазначають М. Голда та В. Суп, одним із перших піонерів цієї галузі був американський математик К. Шеннон, який у 1948 році представив основні поняття теорії інформації [5, с. 38]. І. М. Шопіна вказує, що одне з перших визначень поняття інформаційної безпеки було сформульовано у 1980 році Л. Дж. Хоффманом, який розумів її як стан інформації, у якому забезпечується збереження визначених політикою безпеки властивостей інформації [4, с. 135]. Термін «інформаційна війна» вперше вжив Т. Рона у доповіді «Системи озброєння та інформаційної війни» (1976 р.), а офіційно у правовий обіг його ввів міністр оборони США у Директиві про інформаційну війну від 21.12.1992 р. [1]. Концептуальні підходи до визначення інформаційної безпеки. І. М. Шопіна виокремлює десять підходів до визначення поняття «інформаційна безпека»: статусний (стан захищеності інформації), диференційний (рівні розвитку безпеки), реляціоналістський (вид суспільних правовідносин), інструментальний (сукупність засобів), протекціоністський (захист інформації та від інформації), збережувально-забезпечувальний (збереження