Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science and Society in Times of War‖ (June 5-7, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Kharkiv, Ukraine, 2026. - 417 p.

90 особистої безпеки [3, с. 4]. На думку авторки, цивільно-правовий підхід є практично орієнтованим, оскільки переміщує акцент із держави на особу і робить систему захисту більш збалансованою. Співвідношення з суміжними категоріями. А. О. Гріщенко вказує на тенденцію спростування ототожнення кібербезпеки, комп‘ютерної та інформаційної безпеки. Зокрема, Ю. Є. Максименко вважає помилковим зведення інформаційної безпеки виключно до технічного захисту, оскільки це ігнорує її інформаційно-психологічну складову та захист прав і свобод людини [6]. Оптимальним видається підхід, за якого кібербезпека визнається невід‘ємною, але лише складовою інформаційної безпеки [8, с. 134]. Нормативно-правова база України. Чинне законодавство України не містить єдиного уніфікованого тлумачення дефініції «інформаційна безпека», проте нормативні акти розглядають її в контексті більш загального поняття національної безпеки. Фундамент правового регулювання закладено в Конституції України: відповідно до ст. 17 забезпечення інформаційної безпеки є однією з найважливіших функцій держави та справою всього Українського народу. Центральне місце посідає Закон України «Про національну безпеку України», який у ст. 3 закріплює інформаційну безпеку як один із напрямів державної політики у сферах національної безпеки і оборони. Стратегія інформаційної безпеки України, затверджена Указом Президента від 28.12.2021 № 685/2021, визначає інформаційну безпеку як складову національної безпеки – стан захищеності державного суверенітету, територіальної цілісності, демократичного конституційного ладу, інших життєво важливих інтересів людини, суспільства і держави. Як зауважує О. О. Золотар, окремого Закону України «Про інформаційну безпеку України» не існує, попри об‘єктивну потребу в такому акті в умовах гібридної війни [8, с. 102]. Міжнародно-правове та європейське регулювання. Міжнародно- правове регулювання розвивалося у напрямах захисту персональних даних, боротьби з кіберзлочинністю та забезпечення кібербезпеки. Будапештська