Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science and Society in Times of War‖ (June 5-7, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Kharkiv, Ukraine, 2026. - 417 p.

96 Гібридний підхід являє собою спробу поєднати переваги попередніх двох концепцій, забезпечуючи можливість участі автономних систем ШІ у правовідносинах без повного прирівняння їх до суб‘єктів права [3, с.176]. На нашу думку, гібридний підхід є найбільш перспективним для вирішення проблеми, оскільки дозволяє збалансувати автономність технологій і потребу в людському контролі. Його перевага полягає в тому, що він не створює правових ілюзій щодо наявності у штучного інтелекту власної волі чи свідомості, але водночас адекватно реагує на високий рівень автономії сучасних систем, який уже неможливо описати в межах класичного розуміння ШІ як "простого інструменту". Особливого значення набуває питання, щодо правового статусу ШІ набуває у контексті визначення юридичної відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок його функціонування. На сучасному етапі найбільш обґрунтованим є підхід, відповідно до якого відповідальність повинна покладатися на осіб, які створюють, впроваджують або використовують системи штучного інтелекту. Однією з головних проблем цивільно-правової відповідальності ШІ є проблема визначення його вини у прийнятих ним рішеннях. Людина може порушувати встановлені правила, оскільки вони починають суперечити моральним засадам суспільства. Питання необхідності програмування такої поведінки в ШІ залишається відкритим [4, с.89]. На нашу думку, гібридний підхід і тут є найбільш реальним, адже за ним юридичну відповідальність за шкоду, заподіяну ШІ, несе не сам штучний інтелект, а особи, які пов'язані з його створенням, впровадженням або використанням. Залежно від конкретних обставин відповідальність може покладатися на розробника, власника, оператора чи користувача системи штучного інтелекту. Такий підхід пояснюється тим, що, незважаючи на певну автономність ШІ у прийнятті рішень, він не має правосуб'єктності, власної волі та здатності усвідомлювати правові наслідки своїх дій, а тому не може самостійно виступати суб'єктом юридичної відповідальності.