Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science at the Frontier of Progress‖ (June 8-10, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Paris, France, 2026. - 178 p.

135 УДК 615.273.53:616-005.1-085.27 Полупан Олена Олександрівна асистент Харківський національний медичний університет м.Харків, Україна Живиця Олександра Віталіївна здобувач вищої освіти медичного факультету Харківський національний медичний університет м.Харків, Україна Кондратенко Олена Костянтинівна здобувач вищої освіти медичного факультету Харківський національний медичний університет м. Харків, Україна Маланія Мілена Давідівна здобувач вищої освіти медичного факультету Харківський національний медичний університет м. Харків, Україна КЛІНІКО-ФАРМАКОЛОГІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ЗАСТОСУВАННЯ ТРАНЕКСАМОВОЇ КИСЛОТИ ПРИ МАСИВНИХ КРОВОВТРАТАХ Вступ. Масивні кровотечі під час операцій є одними з серйозних проблем сучасної оперативної медицини, що вже безпосередньо впливає на майбутній прогноз для пацієнта. Серед препаратів, що використовують для контролю зупинки кровотечі, можна виділити антифібринолітики, а саме Транексамова кислота (ТХА). Даний засіб найчастіше застосовується в кардіохірургії, ортопедії, абдомінальній та травматологічній практиці. Результати таких досліджень, як CRASH-2 (Clinical Randomisation of an Antifibrinolytic in Significant Haemorrhage 2), показали значне зниження відсотку летальності серед хворих із значними крововтратами при застосуванні ТХА. Це і зумовило включити Транексамову кислоту до протоколів невідкладної медичної допомоги при політравмах та складних хірургічних втручаннях. Мета роботи. Ми хочемо з’ясувати аспекти та випадки використання ТХА при масивних крововтратах через аналіз наукової літератури, клінічних досліджень та сучасних міжнародних протоколів, щоб оцінити її ефективність у зменшенні операційних кровотеч, зниження потреби у профілактиці подальших ускладнень. Матеріали та методи. Аналіз наукових журналів щодо впровадження ТХА при значних кровотечах, з урахуванням даних клінічних досліджень (наприклад, як CRASH-2, CRASH-3, WOMAN trial), міжнародних рекомендацій та сучасних протоколів. Результати та обговорення. Ми хочемо розпочати наше обговорення з певних аспектів фізіології. Отже, фібриноліз – це природний фізіологічний процес розщеплення та розчинення кров’яних згустків (тромбів) для відновлення прохідності судин. Фібринолітичний каскад (ферментативний процес одночасно активується з гемостазом (фізіологічна реакція організму для зупинки кровотеч при пошкодженні судин), а саме тромб буде утворюватись внаслідок взаємодії тромбоцитів із фібриногеном і вже як наслідок формування тромбіну. Надалі буде утворюватись фібринова сітка, яка корегується ХІІІ фактором та має захист від передчасного розщеплення інгібіторами активатора плазміногену, активації фібринолізу. В той час, на периферичних ділянках фібринової сітки збільшується концентрація профібринолітичних факторів, через що і відбувається повільне розщеплення кров’яного згустка і відновлення кровотоку (особливо це стосується артерій дрібного і середнього калібру). В свою чергу, ТХА це є синтетичний аналог лізину (незамінна амінокислота), що стримує фібринолз шляхом блокування зв’язування плазміногену і фібрину. Застосування даного препарату рекомендується при хірургічних втручаннях, коли прогноз крововтрати понад 500мл. Використання ТХА зменшує смертність пацієнтів із масивними кровотечами найчастіше після травм і також, що не менш важливо – при пологах та в післяпологовий період. Також ТХА застосується при кардіохірургічних втручаннях, при патологіях печінки, при гострих геморагічних станах. Дуже перспективний напрямок – судинна та урологічна хірургія. [1]