Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science at the Frontier of Progress‖ (June 8-10, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Paris, France, 2026. - 178 p.

141 DOI: https://doi.org/10.64828/conf-131-2026-7 УДК 616.833-002-053.2-07-08 Терещенко Тетяна студентка 5 курсу ФПЛЗСУ Національного медичного університету імені О. О. Богомольця ORCID: 0009-0000-1620-4348 Людмила Палатна к. мед. н. доцентка кафедри дитячих інфекційних хвороб Кафедра дитячих інфекційних хвороб Національного медичного університету імені О. О. Богомольця ORCID: 0009-0000-7118-508X м. Київ, Україна СИНДРОМ ГІЄНА–БАРРЕ, УСКЛАДНЕНИЙ ГОСТРОЮМЛЯВОЮ ТЕТРАПЛЕГІЄЮ: КЛІНІЧНИЙ ВИПАДОК Анотація. Проаналізовано клінічний випадок синдрому Гієна–Барре (СГБ) у дитини 5 років із «блискавичним» розвитком гострої млявої тетраплегії протягом 48 годин. Дебют захворювання маніфестував із вираженого міалгічного синдрому на тлі високих маркерів системного запалення, що спричинило помилковий первинний діагноз «Гострий міозит» та затримку проведення лікування внутрішньовенним людським імуноглобуліном (ВВЛІГ) на 11 днів. Діагноз верифіковано на основі клінічних проявів: тетраплегії, тотальної арефлексії та демієлінізуючого типу ураження за даними ЕНМГ. Ранній аналіз ліквору не виявив альбуміно-цитологічної дисоціації. Введення внутрішньовенного людського імуноглобуліну (ВВЛІГ) у дозі 2 г/кг продемонструвало високу ефективність із суттєвим відновленням рухових функцій. Ключові слова: синдром Гієна–Барре, млява тетраплегія, діти, внутрішньовенний людський імуноглобулін (ВВЛІГ). Вступ та актуальність Синдром Гієна–Барре (СГБ) — гостра імуноопосередкована полірадикулоневропатія, що характеризується ураженням мієлінових оболонок або аксонів периферичних нервів аутоантитілами [1]. У дитячому віці патологія часто має агресивний перебіг: прогресування паралічів триває від кількох днів до 4-х тижнів [1], що створює пряму загрозу життю через ризик швидкого розвитку висхідного паралічу, дихальної недостатності та дисфункції вегетативної нервової системи (інвалідизація становить 20–30%) [1, 2]. Актуальність зумовлена складнощами диференційної діагностики в дебюті хвороби [1]. Часто першим симптомом СГБ у дітей є інтенсивний радикулярний біль або міалгії [1], що маскує неврологічну природу захворювання під виглядом інфекційного міозиту чи соматичної патології [1]. Своєчасна ідентифікація патогномонічних ознак — млявої слабкості та арефлексії — є вирішальною для швидкого призначення імунокоригуючої терапії [3]. Мета роботи: продемонструвати на клінічному прикладі особливості діагностичного пошуку, диференційної діагностики та тактики ведення дитини з тяжким перебігом СГБ, акцентувавши увагу на алгоритмі дій для мінімізації ризику ускладнень відповідно до сучасних міжнародних стандартів. Матеріали і методи Проведено збір анамнезу, клінічне обстеження, проаналізовано лабораторні та інструментальні показники клінічного перебігу СГБ у хлопчика 5 років, ускладненого гострою млявою тетраплегією, який перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «Київська міська клінічна дитяча інфекційна лікарня» (КМКДІЛ). Обстеження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації, батьками дитини надано інформовану згоду. Опис клінічного випадку Пацієнт Х., хлопчик 5 років, захворів гостро. Дебют відбувся раптово під час активної гри (катання на самокаті), коли дитина відчула інтенсивний біль у нижніх кінцівках та м’язову слабкість. Протягом 48 годин («блискавичний» перебіг) симптоматика прогресувала до повної втрати активних