Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science at the Frontier of Progress‖ (June 8-10, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Paris, France, 2026. - 178 p.

146 Рис 2. Стіна біля Центру Однак ця спільнота існує паралельно, окремо від життя міста Гадяч, ніяк із ним не перетинаючись. Відбувся розрив між минулим активним залученням до життя міста єврейською спільнотою та сучасною, зосередженою навколо Цетра. Як подолати цей розрив? Як зацікавити їх у вивченні історії євреїв Гадяча (при тому що збереглося чимало матеріальних артефактів того часу)? Як пошити цей розрив на користь місту та єврейській спільноті? Ще один розрив міської тканини пролягає між містом та громадянами, розрив неявний, який вимагає часу та зусиль для його точної фіксації, щоб говорити впевнено про те, що він є. Можна відзначати лише зовнішні ознаки такого розриву. Вони проявляються насамперед щодо спадщини. За часи незалежності було перебудовано та зруйновано багато історичних будівель. Старі фасади будівель, які формували простір вулиць - це «примари» міста, сховані за гігантськими рекламними плакатами (Рис. 3). За ними скрите інше, паралельне місто зі своєю історією, архітектурою, деталями та вузлами, які неможливо відтворити в сучасних умовах. І між цим старим сталим містом та сучасним у великій мірі віртуальним пролягає розрив, як і між цим містом та городянами. Можливо, тут е нерозуміння містян, як має бути і недоробки адміністрації у використанні існуючих законів і правил. Тоді розроблений дизайн - код легко усуне хаос та візуальний шум вулиць, поверне місто городянам. Рис 3. Вулиці м. Гадяч: зовнішня реклама, що займає всю площу фасаду. Зараз завдяки активності "малих груп", з'являється можливість зшивати розірвану тканину міста – як просторову, так і ментальну. У Urban Voids, в том числі ментальних, розривах, є природна здатність сприяти залученню на свої території різні форми громадського життя. Тобто, становитися публічним простором, простором спільної роботи та обміну. «Urban voids», міські порожнечі, розриви за рахунок відсутності або угасання функції, деградації забудови чи змістів, слабкого адміністрування можуть бути використані як ділянки експериментального або тимчасового використання, напрямленого на пошук нових форм «діяльності» (наприклад тактичний, «партизанський», «вільний» урбанізм). Тактичний урбанізм, відмінний від «технократичного урбанізму» тим, що не працює з великими формами (містобудівного масштабу), великими корпораціями, а концентрує увагу на низовій активності мешканців міста, субкультур, малих груп, малих архітектурних формах, «бріколажах» (об’єктах з підручних матеріалів)». «Виходячи за межі інституціолізованого середовища, учасники цього процесу, не обмежені бюрократичними процедурами, попадають на територію свободи для реалізації незвичних неочевидних практик, для неформального спілкування чи для розважальних або художніх заходів, котрі не вписуються в інше місце.» [1]. Можна проектувати не тільки архітектуру, але і її відсутність.