Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science at the Frontier of Progress‖ (June 8-10, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Paris, France, 2026. - 178 p.

166 Батько Бориса Едуардса мав жорсткий характер військової людини і від членів родини вимагав повної покори. Його категоричність пом’якшувала добра і терпелива дружина. Близько 1869 року батько збанкрутував. На той час Борис навчався в повітовому училищі на підготовчих курсах, але через несплату за навчання не був допущений до вступних іспитів. Цей важкий час описаний у його мальтійському щоденнику: «Сину, потерпи трішки, ось батько отримає роботу, і все зміниться», – благала його мати. Софія Георгіївна подарувала главі сімейства сімох дітей – трьох доньок і чотирьох синів: Єлизавета, Олександр, Георгій, Клавдія, Борис, Вільям (Володимир) і Лідія. За наполяганням батька, Борис і один із його старших братів вже в отрочому віці змушені були виснажливо працювати на шкідливих виробництвах: спершу в хімічній лабораторії В. Красильнікова, а згодом слюсарями на заводі Белліно. Нестерпні умови і режим роботи, а також брутальність і розбещеність оточення змушують братів покинути роботу, що призводить до конфлікту з батьком. Обох виганяють із домівки. Почався період поневірянь, який тривав більше року. З Белліно Едуардси були пов’язані давно, і про це трохи нижче. Ри. 4. Будинок Белліно на Театральній площі в Одесі. Із оголошення в «Южнорусском альманахе» 1896 р. Справа таріль і її зворотна сторона з торговим знаком Едуардсів. Кол. О. Фрідмана, Одеса. Фот. автора Як вже сказано, магазин діда Бориса, Джозефа Вільяма, був складовою «Англійського магазину Вільяма Вагнера» і знаходився на розі Дерибасівської і Рішельєвської в колишньому будинку Поджіо/Кіріко (на його місці у 1912-1913 роках було зведено «дім Новікова» у стилі «модернізованого неокласицизму») [10]. Батько Бориса, Вільям Джезеф, тримав один із магазинів в Пале-Роялі – улюбленого місця сімейних прогулянок у благополучні часи. Друга крамниця знаходилася в будинку Товариства Белліно і Коммерель на Театральній площі, що зведений близько 1876 року (не зберігся). Тут також був магазин посуду однієї з сестер Вільяма, ім’я якої залишається невідоме. На порцелянових виробах вона ставила клеймо «L.G. Edwards. Odessa» [11].