Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science at the Frontier of Progress‖ (June 8-10, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Paris, France, 2026. - 178 p.

168 Рис. 6. Запис метричної книги Сретенської церкви в Одесі про народження Арсенія Борисовича Едуардс. ДАОО, ф. 37. У 1894 році Борис Вільямович переїхав у власний будинок у Софіївському провулку (нині Ляпунова, 3), куди перейшла жити майже уся його родина, включно з батьком Вільямом. Серед постояльців будинку були також художниця Єлизавета Вільямівна Друрі, яку, як і її батька, воєнного лікаря Вільяма Вільямовича Друрі, пов'язували з Едуардсами духовні узи. Не виключено, що Вільям Друрі, як і Едуардс, був членом Англійського клубу в Одесі. Ділив дах над головою з господарем і професор медицини Новоросійського університету, анатом Микола Олександрович Батуєв. Рис. 7. Запис метричної книги Сретенської церкви в Одесі про народження Тетяни Борисівни Едуардс. ДАОО, ф. 37. У XIX – на початку XX століття смертність серед дітей була високою, тому й сім'ї були порівняно багатодітними. Сестра Клавдія померла в дев'ятнадцятирічному віці від черевного тифу в той самий час, коли її брат Борис завершував навчання в рисувальній школі. Мати Бориса, Софія Георгіївна Кірякіна-Едуардс покинула цей світ у 1887 році, а за рік не стало старшого з братів, Олександра. Причиною смерті тридцятирічного чоловіка став суїцид через нерозділене кохання. Брат Олександр користувався довір’ям Бориса і того трагічного року ще встиг побувати свідком на весіллі молодшого брата. Можливо, один із синів останнього згодом був названий на його честь. Вільям Джезеф Едвардс – який, як і інші члени сім’ї, переїхав у новий будинок – помер 4 грудня 1896 року і був похований на Старому християнському кладовищі, де, ймовірно, знаходився фамільний склеп Едуардсів [13]. Хоча є відомості, що окремі представники цього роду поховані на Слобідському кладовищі Одеси. УКРАЇНСЬКА ЛІНІЯ РОДОВОДУ: ПИТАННЯ САМОІДЕНТИФІКАЦІЇ Якщо по лінії батька родовід Едуардсів достатньо відомий, то по жіночій лінії лише означений. Мати Бориса – Софія Юріївна Кірякіна, донька чиновника. У метричних записах зафіксовано також ім’я Лідії Юріївни (Георгіївни) Кірякіної-Максимович, очевидно, рідної сестри Софії, яка була хрещеною мамою її молодшої доньки Лідії. Лідія Юріївна була в шлюбі з Анатолієм Івановичем Максимовичем, колезьким секретарем, нащадком славнозвісного українського козацько-шляхетського роду. Інформація про Кірякіних, на жаль, відсутня. Можливо, їх пращур був грецького походження і прізвище відозмінене від імені Кіріак. Що ж до Максимовичів, то скупі відомості про одеську гілку цього роду містяться в опублікованих біографічних даних про племінника Едуардса, художника Михайла Федоровича Андрієнка-Нечитайла (1894-1982) [14]. Мати останнього – Варвара Миколаївна Максимович була кузиною Бориса Едуардса. Варвара мешкала в Херсоні. Інший представник цієї родини, рідний брат