Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science at the Frontier of Progress‖ (June 8-10, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Paris, France, 2026. - 178 p.

33 Глобальні виклики зміна клімату, конкуренція за земельні ресурси та необхідність декарбонізації економіки — актуалізують пошук технологічних рішень, що поєднують виробництво відновлюваної енергії зі збереженням аграрного потенціалу земель. Агровольтаїка (Agrivoltaics, APV) — системи, у яких фотоелектричні панелі розміщуються безпосередньо над або між сільськогосподарськими культурами є одним із найперспективніших напрямів такої синергії [1, с. 299; 10, с. 2]. Концепцію агровольтаїки вперше обґрунтували Дюпра та ін. [2, с. 2725] довівши, що спільне використання землі під енергетику та рільництво здатне підвищувати ефективність землекористування на 35–70% порівняно з роздільним розміщенням. За даними щорічного звіту «Тенденції у використанні фотоелектричних технологій 2022» [3, с. 47], загальна встановлена потужність APV-систем у світі перевищила 14 ГВт, а темпи зростання ринку складають понад 30% на рік. Аналогічні тенденції підтверджують бібліометричні дослідження – за Чалгинбаєвою та ін. [14, с. 3] публікаційна активність у галузі агровольтаїки зросла більш ніж у 10 разів упродовж 2015–2022 рр. Водночас, технологія залишається недостатньо стандартизованою: відсутня єдина класифікація конструкцій; бракує науково обґрунтованих агротехнологічних протоколів, а регуляторна база в більшості країн не встигає за практикою впровадження. Актуальність теми для більшості Європейських країн, зокрема України, визначається кількома чинниками. По-перше, країна має значний потенціал сонячної радіації — 1200–1400 кВт·год/м² на рік у більшості регіонів, що є достатнім для рентабельної генерації. По-друге, аграрний сектор формує понад 20% валового внутрішнього продукту (ВВП), що визначає тиск на сільськогосподарські угіддя. По-третє, у контексті відновлення енергетичної інфраструктури агровольтаїка може слугувати інструментом децентралізованого енергозабезпечення агропромислового комплексу (АПК). Разом із тим науковий доробок та нормативно-правова база із цієї тематики є обмеженими. Метою роботи є узагальнення підтверджених практичних результатів агровольтаїки та визначення основних наукових завдань, вирішення яких є необхідною умовою широкого масштабування технології. Світова практика впровадження APV-систем дозволяє виокремити її ключові переваги (табл. 1), підтверджені польовими дослідженнями та комерційними проєктами. Особливо значущим є ефект «подвійної продуктивності» Коефіцієнт земельного еквівалента (Land Equivalent Ratio LER) у дослідженнях Марру та ін. для восьми із дев’яти досліджуваних культур перевищив 1,0 [4, с. 122], що означає вищу сукупну ефективність поєднаного використання землі порівняно з роздільним. Троммсдорфф та ін. у дослідах [11, с. 4] у Німеччині підтвердили, що за посушливих умов LER може досягати 1,84 завдяки синергії затінення та збереженої вологи. В дослідженнях Баррон-Гаффорд та ін. [5, с. 851] посушливих регіонах Арізони (США) — зафіксовано підвищення врожайності окремих культур у 2–3 рази завдяки мікрокліматичному ефекту затінення. Амадуччі та ін. [13, с. 556] для умов долини По (Італія) показали, що трекінгові APV-системи підвищують ефективність землекористування на 50 % порівняно з роздільним розміщенням. Проєкти Fraunhofer ISE у Баден-Вюртемберзі (Німеччина) підтвердили збереження 80–100% врожайності озимої пшениці при скороченні споживання поливної води на 19% [6, с. 5]. Таблиця 1. Ключові практичні переваги агровольтаїчних систем № Перевага Практичний ефект 1 Подвійна продуктивність землі Агропродукція + електроенергія з однієї площі; LER до 1,5–1,7 [2, с. 2728] 2 Зниження теплового стресу Зменшення температури приземного шару на 2–5 °C; стабільні умови росту [4, с. 120] 3 Економія водних ресурсів Скорочення випаровування на 14–29 %; зниження потреби в зрошенні [5, с. 850] 4 Стабілізація врожайності Менша чутливість до посух; збереження або зростання врожаю тіньовитривалих культур [4, с. 124]