Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science at the Frontier of Progress‖ (June 8-10, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Paris, France, 2026. - 178 p.

38 CHEMISTRY, CHEMICALAND BIOENGINEERING DOI: https://doi.org/10.64828/conf-131-2026-11 УДК 669-405.8 Роїк Олександр Сергійович професор Сорочинський Леонід Леонідович студент Київський національний університет імені Тараса Шевченка м. Київ, Україна ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДУ ПАРОФАЗНОЇ ВІДГОНКИ ДЛЯ ОТРИМАННЯ ПОРИСТИХ МЕТАЛІЧНИХ СИСТЕМ Анотація. Нанопористі матеріали з відкритою пористою структурою застосовуються у багатьох сферах. Вони використовуються як біосенсори, хімічні реактори, для зберігання енергії у літій-іонних акумуляторах, також як імпланти. Найбільш поширеними методами отримання пористої структури є хімічне та електрохімічне делегування, проте дані методи ефективні в основному при виготовлені сплавів на основі благородних металів, проте вони мають високу вартість, як альтернативу можна розглянути виробництво пористої структури на основі більш дешевих перехідних металів, наприклад залізо, кобальт, мідь, нікель. Особливо ефективними можуть виявитись високоентропійні сплави на основі перехідних металів. Проте отримання сплавів на основі перехідних металів шляхом хімічного та електрохімічного делегування має свої недоліки, оскільки виникає проблема контролю розчинення компонентів. Тому перспективними методами для отримання пористих сплавів на основі перехідних металів є рідкометалеве розчинення та парофазна відгонка. Остання є особливо ефективною, оскільки склад отриманих матеріалів не залежить від реакційної здатності компонентів. Ключові слова: метод парофазної відгонки, нанопористі металічні матеріали, перехідні метали, високоентропійні сплави, хімічне та електрохімічне делегування Нанопористі металічні матеріали з відкритою пористою структурою (розмір пор лежить у діапазоні від десятків нанометрів до декількох мікрометрів) характеризуються унікальним поєднанням функціональних властивостей. Вони характеризуються хорошою електричною та теплопровідністю, а також відносно великою площею поверхні із багатьма активними центрами. Пористі метали та сплави можуть використовуватися як біосенсори, хімічні реактори [1,2]. Високе співвідношення площі поверхні до об’єму також забезпечує плазмонні властивості. Широкого розповсюдження набуло використання нанопористих металів та металоїдів для зберігання енергії у літій-іонних акумуляторах або паливних елементах. Наприклад, застосування нанопористого Si- аноду покращує характеристики у літій-іонних акумуляторів, а нанопористе олово підвищує ємність натрій-іонних джерел струму. Для виробництва водневого палива було використано нанопористий композит Ni-Fe-O. Мезопориста нанодротова мікроструктура даного композиту має велику активну площу поверхні, що забезпечує прискорений транспорт електронів та йонів для електролізу та утворення водню. Титанові імпланти з пористою поверхнею демонструють кращу біосумісність із живими тканинами, зменшуючи час загоєння ран у післяопераційний період. Також нанопористі метали використовуються для захоплення вуглекислого газу. На даний момент найбільш поширеними та вивченими методами отримання пористої структури на основі сплавів-прекурсорів є хімічне та електрохімічне делегування (розчинення одного із компонентів). У цих методах використовується відмінність у хімічній та електрохімічній активності компонентів металічного сплаву. Можна відзначити, що згадані методи ефективні при виготовленні сплавів на основі благородних металів, де присутня значна різниця в хімічній (електрохімічній) активності між компонентом, що розчиняється, та основною матрицею з більш неактивними або пасивованими за даних умов компонентами сплавів [3].