Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science at the Frontier of Progress‖ (June 8-10, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Paris, France, 2026. - 178 p.

39 Пористі благородні метали та сплави демонструють хороші каталітичні (електрокаталітичні) властивості [2], однак у них є суттєвий недолік – висока вартість. Тому завданням сучасного матеріалознавства є розробка більш дешевих, але не менш ефективних функціональних матеріалів на основі 3d-перехідних металів [4]. Матеріали на основі перехідних металів, зокрема заліза, кобальту, нікелю та міді, включно з їхніми сульфідами, селенідами, карбідами, нітридами та фосфідами, демонструють непогану каталітичну ефективність для реакції виділення водню (HER). З іншого боку, багатокомпонентні оксидні композити перехідних металів також виявляють хорошу біфункціональну каталітичну активність у реакціях виділення кисню (OER) та відновлення кисню (ORR). Перспективними функціональними матеріалами з хорошими електрокаталітичними властивостями є високоентропійні сплави (НЕА) на основі перехідних металів [5]. Високоентропійні металічні системи на основі твердих розчинів перехідних металів демонструють надзвичайну гнучкість у регулюванні енергії зв’язування шляхом вибору складових елементів і зміни їхнього складу, що потенційно може перевершувати звичайні каталізатори. На сьогодні важливим завданням є розробка надійних методів отримання багатокомпонентних сплавів перехідних металів, які поєднують концепцію високоентропійного твердого розчину з відкритою пористою структурою для утримання проміжних продуктів усередині каталізатора [6]. Потрібно відзначити, що застосування хімічного чи електрохімічного розчинення для одержання пористих багатокомпонентних сплавів перехідних металів є затрудненим. Під час формування пористої морфології цими методами в сплавах перехідних металів виникає проблема контролю розчинення більшості компонентів прекурсорного сплаву через їхню вищу активність. Складність контролю якісного та кількісного складу результуючих пористих металічних матеріалів зростає із збільшенням кількості компонентів. Одним із перспективних методів виготовлення пористих перехідних сплавів є рідкометалеве розчинення, в якому використовується різниця у змішуваності між компонентами сплаву та рідким металом (наприклад, Mg) [7]. Проте в даного методу є і недоліки. Багато перехідних металів, наприклад, Mn, Ni, часто проявляють високу розчинність у рідкому багатокомпонентному середовищі. Кількість металів, які залишаються нерозчинними у стандартних агентах рідкометалевого деалування, таких як рідкий магній, досить обмежена. Одним із найкращих методів отримання пористих перехідних металів та сплавів є метод парофазної відгонки [8]. Компонент із високим парціальним тиском пари, такий як Cd, Zn, Mg або Са може бути вибірково видалений із початкового прекурсорного сплаву під час нагрівання у вакуумі. Основною перевагою якого є його універсальність у створенні пористих багатокомпонентних систем, оскільки склад отриманих матеріалів не залежить від реакційної здатності компонентів. За допомогою методу парофазної відгонки цинку із сплавів прекурсорі у вигляді загартованих стрічок та дисків, нарізаних із масивних зразків на кафедрі фізичної хімії хімічного факультету КНУ ім. Т. Шевченка було отримано ряд нанопористих металів та сплавів [9, 10, 11, 12]. На сьогодні основним викликом наукової групи на кафедрі фізичної хімії є розробка методики отримання високоентропійних сплавів перехідних металів з контрольованим кількісним та якісним складом, а також прогнозованою пористою морфологією. СПИСОКВИКОРИСТАНИХДЖЕРЕЛ: 1. A. N. Koya, X. Zhu. N. Ohannesian, et al. Nanoporous Metals: From Plasmonic Properties to Applications in Enhanced Spectroscopy and Photocatalysis. ACS Nano 15 (4), 6038–6060 (2021). https://doi.org/10.1021/ACSNANO.0C10945 2. L. Zhang, Q. Chang, H. Chen, M. Shao, Recent advances in palladium-based electrocatalysts for fuel cell reactions and hydrogen evolution reaction, Nano Energy 29, 198 (2016), https://doi.org/10.1016/j.nanoen.2016.02.044. 3. G. Scandura, P. Kumari, G. Palmisano, et al. Nanoporous Dealloyed Metal Materials Processing and Applications─A Review. Ind. Eng. Chem. Res. 62 (4) 1736–1763 (2023) doi: 10.1021/acs.iecr.2c03952 4. Z.Li , L.Yang, Y. Chen, et al.Recent Advances in the Electrocatalytic Performance of Nanoporous Materials for Hydrogen Evolution Reaction. Nanomaterials 15 (23), 1782 (2025) 10.3390/nano15231782 5. Löffler T., Waag F., Gökce B., et al. Comparing the Activity of Complex Solid Solution Electrocatalysts Using Inflection Points of Voltammetric Activity Curves as Activity Descriptor. ACS