Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science at the Frontier of Progress‖ (June 8-10, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Paris, France, 2026. - 178 p.

48 POWER ENGINEERING AND POWER MACHINE ENGINEERING DOI: https://doi.org/10.64828/conf-131-2026-3 УДК 629.03 Швець Ігор Анатолійович старший викладач Первомайський навчально-науковий інститут Національного університету кораблебудування КАТАЛІТИЧНЕ КРЕКІНГУВАННЯ РОСЛИННИХ ОЛІЙ ЯК ШЛЯХ ПІДГОТОВКИ БІОПАЛИВА ДО ВИКОРИСТАННЯ В ДИЗЕЛІ Анотація. У статті розглянуто особливості використання рослинних олій як компонента біопалива для дизельних двигунів та основні проблеми застосування непідготовленої сировини. Показано, що висока в’язкість, кисневмісні сполуки та термоокиснювальна нестабільність сприяють утворенню нагару, коксових і лакових відкладень та погіршують роботу паливної системи. Обґрунтовано доцільність каталітичного крекінгування як напряму підготовки рослинних олій до використання в дизельному циклі. Ключові слова: рослинні олії, біопаливо, дизельний двигун, дизельний цикл, каталітичне крекінгування, соєва олія, альтернативне паливо. Вступ. Одним із актуальних напрямів розвитку сучасної енергетики є пошук альтернативних моторних палив, здатних частково або повністю замістити традиційні нафтові продукти [1]. Значний інтерес викликають біогенні палива, зокрема рослинні олії, які є відновлюваною сировиною та можуть частково заміщувати традиційне дизельне паливо [2] Разом із тим пряме застосування рослинних олій у дизельному циклі супроводжується рядом технічних обмежень. Висока в’язкість, значний вміст кисневмісних сполук, схильність до полімеризації та термоокиснювальної деструкції негативно впливають на процес паливоподачі, якість розпилювання та повноту згоряння [3]. У результаті цього в двигуні можуть формуватися небажані експлуатаційні відкладення, що поступово знижують надійність і ефективність його роботи. Виділення невирішеної частин проблеми. Попри перспективність використання рослинних олій як біогенного джерела енергії для дизельних двигунів, їх пряме застосування пов’язане з рядом технічних та експлуатаційних труднощів [4]. Основними причинами таких обмежень є підвищена кінематична в’язкість, висока молекулярна маса тригліцеридів, значний вміст кисню в структурі органічних сполук та нестабільність за умов підвищених температур [5]. Підвищена в’язкість рослинних олій ускладнює процес упорскування палива, погіршує диспергування паливного факела та спричиняє формування більших паливних крапель. Це негативно впливає на процес змішування палива з повітрям, уповільнює випаровування і може призводити до локального неповного згоряння [6,10]. Як наслідок, у камері згоряння утворюються продукти неповного окиснення, що стають основою для формування нагару та коксових відкладень. Крім того, ненасичені жирні кислоти, які входять до складу більшості рослинних олій, характеризуються схильністю до полімеризації та термоокиснювальних реакцій. У процесі роботи двигуна це може сприяти утворенню смолистих речовин і лакових відкладень на елементах паливної системи, розпилювачах форсунок, поршнях, клапанах і поверхнях камери згоряння [3,7]. Поступове накопичення відкладень супроводжується порушенням геометрії факела розпилювання, зменшенням якості сумішоутворення, зміною теплового режиму деталей і підвищенням нерівномірності згоряння [8]. У довгостроковій перспективі це може призводити до зростання витрати палива, збільшення димності, нестабільності роботи двигуна та прискореного зношування окремих елементів паливної апаратури. Особливої уваги заслуговує експлуатація дизельних двигунів на соєвій олії (СО). Незважаючи на перспективність СО як біогенної сировини, її використання без належної попередньої підготовки