Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science at the Frontier of Progress‖ (June 8-10, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Paris, France, 2026. - 178 p.

89 Не менш важливою рисою стилю міжнародних документів є точність. Точність в офіційному стилі – це, перш за все, недопустимість двозначності, правильність передачі можливих смислових відтінків [3]. У міжнародних документах точність досягається шляхом використання іменників і частих їх повторів, з метою уникнення використання слів-замінників that, one та ін [4]. Ця ж тенденція зберігається при перекладі. Наведемо приклад зі статті 5 Конвенції ООН про права дитини [5]: States Parties shall respect the responsibilities, rights and duties of parents or, where applicable, the members of the extended family or community as provided for by local custom, legal guardians or other persons legally responsible for the child, to provide, in a manner consistent with the evolving capacities of the child, appropriate direction and guidance in the exercise by the child of the rights recognized in the present Convention. Держави-учасниці поважають відповідальність, права і обов'язки батьків і у відповідних випадках членів розширеної сім'ї чи общини, як це передбачено місцевим звичаєм, опікунів чи інших осіб, що за законом відповідають за дитину, належним чином управляти і керувати дитиною щодо здійснення визнаних цією Конвенцією прав і робити це згідно зі здібностями дитини, що розвиваються. Однією з основних рис офіційно-ділового стилю можна також вважати беземоційність. Для даного стилю не є характерною наявність емоційно забарвлених слів, слів з конотативним значенням [2]. Не слід, однак, говорити, що такі засоби абсолютно відсутні в мові міжнародних документів [1]. Так, наприклад, образність є найхарактернішою для підсумовуючих міжнародних документів, зокрема декларацій, тому що їх форма є менш регламентованою у порівнянні з іншими документами. Promote women's economic independence, including employment,and eradicate the persistent and increasing burden of poverty. Сприяти досягненню жінками економічної незалежності, включаючи зайнятість, і покласти край перманентно зростаючому тягареві бідност. Як бачимо, при перекладі є бажаним, якщо це можливо, зберегти елемент образності. У даному випадку автор влучно підбирає українські відповідники англомовних метафор. Якщо ж такого відповідника не існує, слід при перекладі використовувати нейтральну лексику, яка відображає зміст оригіналу. Наступною рисою міжнародних документів є офіційність. Тон офіційності надають документам мовні засоби, що створюють ефект нейтральності, строгості. В першу чергу необхідно зазначити виняткову роль лексичних засобів: слів нейтральних та книжних, запозичень [1]. Широко використовується також спеціальна термінологія, що пов’язано з позалінгвістичними функціями тексту, тобто з профілем організації, питанням, що розглядається [2]. Так, наприклад, для законодавчої бази щодо протидії торгівлі людьми характерна специфічна для цієї сфери лексика (human trafficking – торгівля людьми, countries of origin – країни- постачальниці живого товару, countries of destination – країни призначення, куди вивозяться люди, countries of transit – країни, через які здійснюється транзит людей, forced labour – примусова праця та багато інших). У дослідженні проаналізовано найтиповіші труднощі, що виникають у процесі перекладу текстів міжнародних документів. З'ясовано, що визначальними лінгвостилістичними характеристиками таких текстів є точність, беземоційність, об'єктивність та офіційність викладу. Ефективне відтворення змісту оригіналу потребує від перекладача суворого дотримання зазначених стилістичних вимог, що забезпечує належний рівень професійності та адекватності перекладу. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ: 1. Згурcька В. Г. Cтруктурно-cемантичні характериcтики юридичної термінології англійcької мови у рамках україномовного перекладу / В. Г. Згурська / Актуальні проблеми cлов’янcької філології. Cерія: Лінгвіcтика і літературознавcтво: Міжвуз. зб. наук. cт.  2010.  Вип. XXIII, ч. 2.  C. 535–542. 2. Кизим В. Ю. Стилістичні особливості перекладу міжнародних документів (на матеріалі законодавчої бази щодо захисту прав людини та протидії торгівлі людьми) / В. Ю. Кизим // Фаховий та художній переклад: теорія, методологія, практика: матеріали доповідей III Міжнародної наук.-практ. конференції 2-3 квітня 2010 р. / за заг. ред. А. Г. Гудманяна, С. І. Сидоренка. – К.: Аграр Медіа Груп, 2010. – С. 208  214.