Proceedings of the International scientific and practical conference ―Synergy of Modern Science and Education‖ (June 12-14, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – New York, USA, 2026. - 145 p.

109 УДК 159. 923.2. Гудінова Ірина Леонідівна науковий співробітник Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України, Україна ВПЛИВ КОЛЕКТИВНОЇ САДІВНИЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ВІДЧУТТЯ СОЦІАЛЬНОЇ ПРИНАЛЕЖНОСТІ ТА ЗНИЖЕННЯ РІВНЯ ТРИВОЖНОСТІ. Анотація. У статті досліджується трансформація життєвого стилю дорослих як важливий ментальний ресурс у контексті війни. Розглядаються психологічні механізми адаптації, стійкості та посттравматичного зростання в заміських умовах. Обґрунтовується, що зміна життєвих стратегій, ціннісних орієнтацій та повсякденних практик сприяє збереженню психічного здоров’я та підвищенню адаптивності особистості в умовах тривалого стресу. Ключові слова: життєвий стиль, психологічна стійкість, адаптація, війна, ментальні ресурси, посттравматичне зростання. Під час війни все актуальнішою стає тенденція зміни місця перебування з міського на заміський, стилю життя який наближений до природнього середовища, до спрощення людських стосунків, до актуального виживання в складних умовах. [1], [2], [3], [4]. Увага цій тенденції приділяється як зі сторони держави (проекти «сади перемоги», «ментальне здоров'я українців» як пріоритетні напрямки, так і зі сторони місцевого самоврядування і невеликих груп членів громад. Ментальні ресурси малих громад — це їхній колективний психологічний потенціал, що включає стійкість, здатність до адаптації, взаємодопомогу (волонтерство, громадські ініціативи), збереження культурної спадщини та залучення фахівців для психологічної підтримки (особливо в умовах війни та після неї), а також розвиток «м’яких навичок» (soft skills) та активної громадської участі для подолання криз і сталого розвитку. Це енергія громади, що дозволяє їй бути продуктивною, вирішувати проблеми та реалізовувати спільні цілі. (самоврядування, садівничі товариства прототип держави в державі). Ментальний потенціал малих громад (зокрема садівничих товариств) — це сукупність когнітивних, емоційних, ціннісних і наративних протонаративних ресурсів, які дозволяють спільноті самоорганізовуватися, виживати, відновлюватися і розвиватися в умовах обмежених ресурсів та зовнішніх викликів. Психологічні ресурси малих садівничих громад 1. Відчуття агентності, тобто людина бачить прямий результат своїх дій: зробив → працює; долучився → змінилось. Це різко знижує: вивчену безпорадність, тривожність, вигорання. 2. Травмо-стійкість (особливо в умовах війни) Садівничі товариства часто виконують роль: тилових мікро-хабів; місць відновлення; неформальних волонтерських осередків. Їх ментальний потенціал — у рутинній нормальності: полити, посадити, зібрати, поділитись, спільнодіяти. Це потужний стабілізуючий фактор. Ментальне здоров’я в малих громадах — це не лише індивідуальний психологічний стан, а колективна здатність жити, витримувати напругу й відновлювати сенс через щоденні взаємодії. У малих громадах (садівничі товариства, вуличні, будинкові спільноти) воно має інші механізми, ніж у великих містах чи формальних інституціях. 1. Особливості ментального здоров’я саме малих громад 1.1. Колективна регуляція замість індивідуальної. У малих громадах психоемоційна напруга: розподіляється між людьми; регулюється через дію (разом робити, а не говорити); пом’якшується постійним контактом. Тут працює принцип: «мені легше, бо я не один» — навіть без проговорювання. 1.2. Видимість людини як захисний фактор. У малих спільнотах: людину помічають, коли її немає; зміни в поведінці швидко стають видимими; самотність рідше буває «невидимою», прозорість ділянок ідуть як противага квартирним перестінкам. Це знижує ризики: хронічної ізоляції, депресивних станів, «тихого» вигорання. 2. Ключові психологічні ресурси