Proceedings of the International scientific and practical conference ―Synergy of Modern Science and Education‖ (June 12-14, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – New York, USA, 2026. - 145 p.

113 DOI: https://doi.org/10.64828/conf-132-2026-6 УДК 316.6:366-055.2 Лапіна Ірина Геннадіївна аспірантка Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України м. Київ, Україна СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ДЕТЕРМІНАНТИ СПОЖИВЧИХ УПОДОБАНЬ СУЧАСНИХ ЖІНОК Анотація. Подано обґрунтування мотивів вибору одягу, як предмету споживання. Обґрунтовано необхідність психологічного розгляду економічних категорій пов'язаних з поведінкою, мотивацією. Розкрито результати психосемантичного аналізу усвідомлюваних і неусвідомлюваних категорій при виборі одягу жінками, які різняться за складом та кількістю факторів, що виокремлюються. Виявлено основні фактори вибору одягу, що постійно виокремлюються і які входять до загального континууму спрямованості особистості. Ключові слова: детермінанти, споживчі уподобання, мотиви, психосемантика, факторні навантаження. Актуальність дослідження психологічних детермінант споживчих уподобань жінок обумовлена тим, що на цей час у більшості країн саме жінки є найбільш активними споживачами товарів та послуг, оскільки в 21 столітті змінилося становище жінок у суспільстві, збільшилася кількість виконаних соціальних ролей та обов'язків, що зумовлює гендерні особливості споживчої поведінки жінок. В економіці існує уявлення, що зазвичай люди знають їхній комплекс уподобань щодо всіх товарів, а роль економістів – просто виявити їх. Американськи дослідники Дж. Канеман і А. Тверські [1, с.45] вивчали ірраціональність споживчих уподобань, особливості прийняття споживчого рішення та дійшли висновку, що більшість виборів відбувається інтуїтивно, а правила, яким підпорядковується інтуїція, в основному подібні до правил сприйняття. У той же час М. Собел та І. Сінха [2, с.76] наполягають на тому, що уподобання завжди приховані (латентні). Цими авторами створено математичну модель прихованих змінних уподобань. Метою нашого дослідження є виявлення соціально-психологічних детермінант споживчих уподобань жінок при виборі одягу. Для досягнення детермінант споживчої поведінки були застосовані такі методи дослідження: теоретичний аналіз наукових джерел з досліджуваної проблеми; емпіричні методи: анкетування, ранжування, контент-аналіз, психодіагностика. Застосовувалися методи статистичної обробки даних: кореляційний аналіз, з використанням коефіцієнта Спірмена, критерій Фішера для порівняння середніх величин, факторний аналіз. Емпіричною базою для діагностичного дослідження є вибірка зі 198 жінок, які репрезентують різні соціальні верстви суспільства (студенти, службовці, підприємці, пенсіонери), різних вікових категорій від 19 до 56 років. Вивчення різних концепцій зв'язку вибору одягу з потребами людини (Г. Дж. Блюмер, Е. Богардус) [3, с.78] дозволило виокремити низку потреб, які можна реалізувати за допомогою одягу: він може задовольняти потребу людини у персоналізації, у захисті, у самоствердженні та престижі; крім того, одяг може задовольняти естетичні та гедоністичні потреби людини. Наведемо результати експериментального дослідження факторів, що визначають вибір одягу жінками на груповому рівні. В результаті факторного аналізу сфери основних психосемантичних понять, пов'язаних з вибором одягу у жінок за критерієм «цінність», було виявлено три значущі фактори, що пояснюють 58,4% загальної інформації, отриманої за допомогою модифікованої нами методики семантичного диференціалу. При аналізі та інтерпретації отриманих результатів кожен фактор ідентифікувався поняттями (мотивами), що входять до нього з максимальними за абсолютною величиною факторними навантаженнями. Перший фактор об'єднав оцінки мотивів вибору одягу 21,8% жінок, які брали участь у експерименті. Домінуючі факторні навантаження мають такі мотиви: «мода» (0,760), «елегантність» (0,672), «зручність» (0,718), «оригінальність» (0,656). Потрібно відмітити також, що в цьому факторі виявилася і сама діяльність «вибір одягу» (0,581). Менші значення навантажень мають