Proceedings of the International scientific and practical conference ―Synergy of Modern Science and Education‖ (June 12-14, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – New York, USA, 2026. - 145 p.

123 реалізується шляхом стимулювання нервів та м’язів через підвищення інтенсивності клітинного метаболізму, неоваскуляризацію, посилення мікроциркуляції, збільшення кровотоку та покращення ендотеліальної функції [7; 8, с.134]. Високотонова терапія забезпечує подачу змінного струму середньої частоти; несуча частота знаходиться в діапазоні від 4 до 33 кГц і модулюється на певній частоті 20 Гц. Накопичено достатню доказову базу використання УЗТ, зокрема, технології фармакофізіотерапії, фонофорезу (ФФ) лікарських речовин (нестероїдних протизапальних засобів, хондропротекторів) – при лікуванні ВБС у хворих з ДДУХ [9, с. 1251]. При виконанні ФФ біологічна дія лікарських речовин, значно підсилюється за рахунок ввідної здатності ультразвуку. Акупунктурні методи (ГРТ) також представлені у сучасних міжнародних рекомендаціях з клінічної практики як додаткові технології ефективного менеджменту хворих із больовим синдромом у нижній частині спини для зменшення м’язового спазму та набряку тканин, покращення мікроциркуляції [1]. У той же час сьогодні зберігається нагальна потреба у додатковому вивченні, оптимізації і практичному впровадженні лікувально-реабілітаційних технологій інтегративного впливу фізичних модальностей: HiToP терапії, УЗТ та ГРТ на перебіг хронічного ВБС на тлі ДДУХ попереково- крижової локалізації. МЕТА ДОСЛІДЖЕННЯ. Оцінка ефективності реабілітаційної програми у хворих із хронічним вертеброгенним больовим синдромом на тлі остеохондрозу остеохондрозом попереково- крижового відділу хребта при комбінованому використанні мультимодальних фізичних методів: високотонової HiToP-терапії, фармакофізіотерапії: фонофорезу каріпаіну та процедур голкорефлексотерапії. МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ. У дослідження включено 37 хворих ( 26 чоловіків та 11 жінок), середній вік склав (53,6±6,8) років; із верифікованим клінічними і МРТ даними остеохондрозом попереково-крижового відділу, пацієнти відділення відновного лікування на базі ННМЦ ―Університетська клініка‖ Запорізького державного медико-фармацевтичного університету. Високотонова (HiToP) - терапія проводилася на апараті HiToP 2Touch (GBO, Німеччина) за програмою керування болем; тривалість одного сеансу – від 30 – до 60 хв, через день, разом 14 процедур на 2 курси лікування. Процедуру УЗТ проводили на апараті «Sonic – Stimu Pro UT1041» за методикою фонофорезу крему «Каріпаін». Препарат «Каріпаін – крем» (ПрАТ ―Фармацевтична фабрика ―Віола‖, Україна) містить комбінацію речовин з хондропротекторною та розмоктуючою дією: глюкозамін, гіалуронат натрію та папаїн – природний фермент рослинного походження з молочного соку папаї (Carica Papaya), що позитивно впливає на пошкоджений міжхребцевий диск, посилюючи регенерацію хрящових тканин при ДДУХ та сприяє регресу больового синдрому. Інтенсивність озвучування – 0,4 Вт/см² – по 5 хв з кожного боку паравертебрально на шкірні покриви у проекції L1-L5; 4 г крему каріпаіну на одну процедуру. Реабілітаційний курс складався з 2 циклів амбулаторної реабілітації (по 14 днів кожний) з інтервалом 2 місяці, у довготривалому періоді. Програма реабілітації включала базове медикаментозне лікування (нестероїдні протизапальні засоби), кінезіотерапевтичні вправи, лікувальний масаж, та додатково фізичні методи: високотонову HiToP терапію – 14 процедур, ультразвукову фармакофізіотерапію (УЗТ) – 20 процедур фонофорезу каріпаіну та 14 сеансів голкорефлексотерапії (ГРТ). Результативність лікування оцінювали за допомогою аналізу динаміки показників клініко- функціонального обстеження хворих: даних анкетування за шкалою ВАШ (оцінка інтенсивності больового синдрому від 0 до 100 мм) [10, с. 190]. Для визначення ступеня функціональних обмежень, спричинених хронічним ВБС, використовували інтерактивний опитувальник Освестрі [11, с. 2367] з самооцінкою активності і участі пацієнта за 10 розділами: інтенсивність болю, самообслуговування (вмивання, одягання), підйом ваги, ходьба, сидіння, стояння, сон, сексуальне життя, соціальне життя та подорож/транспорт. Розраховували індекс ODI загального повсякденного функціонування пацієнта у відсотках шляхом ділення загальної суми балів на діапазон балів і множення результату на 100 [11, с. 2368]. Статистичну обробку отриманих результатів проводили стандартними методами описової статистики та t-порівняльного аналізу. Визначали середні рівні показників з оцінкою їх варіабельності та статистичної значущості: середня арифметична (М), середньоквадратичне (стандартне) відхилення, середня похибка середньої величини (m). Розбіжності вважали статистично вірогідними при р<0,05.