Proceedings of the International scientific and practical conference ―Synergy of Modern Science and Education‖ (June 12-14, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – New York, USA, 2026. - 145 p.

11 застосовуються SWOT-аналіз, PEST-аналіз, конкурентний аналіз, а також дослідження попиту, сегментів ринку та каналів збуту [3, с. 57–59]. Саме аналітичний блок дозволяє визначити ринкові можливості підприємства, загрози зовнішнього середовища та його фактичні конкурентні переваги. Другим етапом є визначення цільової аудиторії та сегментація ринку. У межах цього етапу формується портрет споживача, виокремлюються групи клієнтів за демографічними, поведінковими, соціально-економічними або цифровими ознаками [5, с. 372–373; 6]. Для підприємства це має прикладне значення, оскільки дає змогу зосередити ресурси на найбільш перспективних сегментах і розробити пропозицію, що точніше відповідає потребам конкретних груп споживачів. Третім етапом є постановка стратегічних цілей. У наукових працях виділяються бізнес-цілі, маркетингові цілі, комунікаційні та медіа-цілі [6]. До бізнес-цілей належать зростання продажів, прибутку та частки ринку; до маркетингових — збільшення клієнтської бази, залучення нових споживачів, підвищення повторних купівель; до комунікаційних — зростання впізнаваності бренду, формування позитивного іміджу та стимулювання попиту [1, с. 415–418]. Цілі мають бути конкретними, вимірюваними та реалістичними, оскільки саме вони визначають зміст подальших управлінських рішень. Наступним етапом є позиціонування продукції та формування унікальної торгової пропозиції. Позиціонування забезпечує чітке місце товару або бренду в уявленні споживача та дає змогу виділити його серед конкурентів [2, с. 35–36]. Унікальна торгова пропозиція має спиратися на реальні переваги підприємства: якість продукції, сервіс, інноваційність, швидкість обслуговування, доступну ціну, зручність замовлення або персоналізовану комунікацію [1, с. 418]. Без чіткого позиціонування маркетингова стратегія втрачає практичну спрямованість і не забезпечує стійкої відмінності підприємства на ринку. Важливе значення у структурі маркетингової стратегії має вибір інструментів її реалізації. Традиційно вони охоплюють товарну, цінову, збутову та комунікаційну політику [3, с. 53–57]. Водночас у сучасних умовах ці інструменти доповнюються цифровими каналами: соціальними мережами, таргетованою рекламою, email-маркетингом, контент-маркетингом, CRM-системами, автоматизацією взаємодії з клієнтами, вебаналітикою та персоналізацією пропозицій [4, с. 175]. Це свідчить про те, що сучасна маркетингова стратегія повинна мати не лише ринкову, а й цифрову адаптацію. Окремим етапом є оцінка ресурсного забезпечення та фінансової складової стратегії. Маркетингова стратегія не може бути ефективною без урахування бюджету, кадрового потенціалу, інформаційного забезпечення та технічних можливостей підприємства [5, с. 374]. Її реалізація потребує чіткого планування витрат на просування, вибору каналів комунікації, оцінки очікуваної віддачі та визначення критеріїв результативності. До таких критеріїв доцільно відносити приріст обсягу продажів, рентабельність маркетингових витрат, рівень охоплення цільової аудиторії, показники конверсії, частоту повторних купівель та рівень лояльності споживачів [4]. Завершальним етапом є контроль і коригування маркетингової стратегії. Зміни попиту, поведінки споживачів, дій конкурентів або цифрових тенденцій вимагають постійного моніторингу результатів та адаптації маркетингових рішень [6]. Саме тому ефективна стратегія не є статичним документом, а виступає гнучкою системою управлінських дій, що коригується відповідно до ситуації на ринку. Отже, розроблення маркетингової стратегії підприємства є системним процесом, що включає аналіз ринку, сегментацію, визначення цілей, позиціонування, вибір інструментів реалізації, фінансове планування та контроль результатів. Її якість безпосередньо впливає на конкурентоспроможність підприємства, ефективність використання ресурсів і здатність адаптуватися до змін ринкового середовища. В умовах цифровізації особливої ваги набуває інтеграція традиційних маркетингових підходів із цифровими інструментами комунікації, аналітики та персоналізації, що підвищує точність управлінських рішень і результативність маркетингової діяльності. СПИСОКВИКОРИСТАНИХДЖЕРЕЛ: 1. Андрющенко О. Б., Старенков Д. О. Актуальність формування маркетингової стратегії в умовах цифровізації. Бізнес Інформ. 2024. № 6. С. 415–422. URL: https://doi.org/10.32983/2222-4459- 2024-6-415-422 2. Багорка М. О., Кадирус І. Г., Кравець О. В. Розроблення маркетингових конкурентних стратегій підприємств. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Міжнародні економічні відносини та світове господарство. 2021. Вип. 36. Ч. 1. С. 32–37.