Proceedings of the International scientific and practical conference ―Synergy of Modern Science and Education‖ (June 12-14, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – New York, USA, 2026. - 145 p.

16 УДК 35.001 О.М. Сосюра аспірант кафедри міжнародних відносин та політичного консалтингу Інститут права та суспільних відносин ЗВО «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна» ORCID ID : https://orcid.org/0009-0002-2920-0703 АНАЛІЗ РІВНЯ ВІДПОВІДНОСТІ СИСТЕМИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ УКРАЇНИ ПРИНЦИПАМ НАЛЕЖНОГО ВРЯДУВАННЯ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ Анотація. У статті комплексно проаналізовано принципи належного врядування. Особливу увагу приділено аналізу ефективністі державного управління. Здійснено теоретичний та практичний аналіз оцінки відповідності системи державного управління України принципам належного врядування ЄС. Ключові слова: державне управління, принципи належного врядування, верховенство права, система державного управління. Оцінювання відповідності системи державного управління України принципам належного врядування Європейського Союзу є ключовим елементом дослідження її трансформації в умовах євроінтеграції, оскільки саме ці принципи визначають якісні характеристики сучасного публічного управління. Концепція належного врядування, що сформувалася в межах європейського управлінського простору, передбачає забезпечення верховенства права, прозорості, підзвітності, ефективності, участі громадян та орієнтації на результат. У цьому контексті аналіз рівня відповідності української системи державного управління зазначеним принципам дозволяє визначити як досягнення реформ, так і існуючі проблеми, що стримують її повну інтеграцію до європейської моделі. Одним із фундаментальних принципів належного врядування є верховенство права, яке забезпечує стабільність правової системи, передбачуваність державної політики та рівність усіх суб’єктів перед законом. В Україні за останні роки було здійснено значні кроки у напрямі зміцнення правової бази, зокрема через гармонізацію законодавства з правом Європейського Союзу та реформування судової системи. Водночас практична реалізація цього принципу залишається обмеженою через проблеми ефективності правозастосування, тривалість судових процедур та недостатній рівень довіри до судової влади. Це свідчить про те, що формальне закріплення норм не завжди супроводжується їх належним виконанням. Принцип прозорості передбачає відкритість діяльності органів державної влади та доступ громадян до інформації про прийняття управлінських рішень. У цьому аспекті Україна демонструє суттєвий прогрес, зокрема через впровадження системи відкритих даних, електронного декларування та цифрових платформ для взаємодії з громадянами. Розвиток електронного урядування сприяв підвищенню рівня доступності інформації та зменшенню корупційних ризиків. Водночас рівень прозорості залишається нерівномірним у різних сферах, а окремі процеси державного управління все ще характеризуються обмеженим доступом до інформації. Підзвітність як принцип належного врядування передбачає відповідальність органів державної влади за результати своєї діяльності перед суспільством. В Україні створено низку інституційних механізмів, спрямованих на забезпечення підзвітності, зокрема антикорупційні органи та органи фінансового контролю. Однак ефективність цих механізмів залишається обмеженою, що проявляється у недостатньому рівні притягнення до відповідальності за порушення та збереженні корупційних практик. Це свідчить про необхідність подальшого вдосконалення системи контролю та підвищення її результативності. Ефективність державного управління є одним із ключових критеріїв оцінки його відповідності європейським стандартам. У цьому аспекті Україна демонструє змішані результати. З одного боку, впровадження стратегічного планування, цифрових технологій та нових управлінських інструментів сприяло підвищенню ефективності окремих сфер управління. З іншого боку, загальний рівень ефективності залишається відносно низьким, що підтверджується міжнародними індексами. Основними причинами є недостатня координація між органами влади, обмежена інституційна спроможність та проблеми реалізації державної політики.