Proceedings of the International scientific and practical conference ―Synergy of Modern Science and Education‖ (June 12-14, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – New York, USA, 2026. - 145 p.

18 Незважаючи на проведені реформи та гармонізацію законодавства, рівень довіри до судової системи залишається низьким, а ефективність правозастосування потребує подальшого підвищення. Це створює суттєві перешкоди для формування стабільного правового середовища та знижує ефективність інших механізмів управління. Проблеми підзвітності та боротьби з корупцією також залишаються актуальними. Хоча в Україні створено розгалужену систему антикорупційних органів, показники індексу сприйняття корупції, що знаходяться на рівні близько 33–36 балів, свідчать про збереження системних корупційних ризиків. Це вказує на те, що інституційне забезпечення підзвітності не завжди супроводжується достатньою ефективністю його практичної реалізації. Оцінка ефективності державного управління свідчить про середній рівень результативності, що підтверджується міжнародними індикаторами. Значення показників ефективності урядування на рівні 30–40 процентиля вказує на те, що система управління України поки що не досягла рівня, характерного для більшості країн Європейського Союзу. Основними причинами цього є недостатня координація між органами влади, обмежена інституційна спроможність та проблеми реалізації державної політики. Рівень участі громадян у процесах державного управління також залишається недостатнім, незважаючи на наявність відповідних механізмів, таких як електронні петиції та громадські консультації. Це свідчить про необхідність подальшого розвитку інструментів участі та підвищення довіри громадян до державних інституцій. Особливої уваги заслуговує принцип орієнтації на результат, який в Україні перебуває на стадії формування. Запровадження програмно-цільового методу бюджетування та інших інструментів стратегічного управління створює передумови для переходу до результатоорієнтованої моделі, однак їх практичне застосування часто має формальний характер. Це обмежує можливості підвищення ефективності державного управління та досягнення стратегічних цілей. Узагальнюючи результати аналізу, можна констатувати, що система державного управління України демонструє поступовий рух у напрямі відповідності принципам належного врядування Європейського Союзу, однак цей процес залишається незавершеним і супроводжується низкою системних проблем. Найбільш розвиненими є напрями, пов’язані з цифровізацією та прозорістю, тоді як питання верховенства права, підзвітності та ефективності управління потребують подальшого вдосконалення. СПИСОКВИКОРИСТАНИХДЖЕРЕЛ: 1. Бобровська О. Ю. Публічне управління в Україні: сучасний стан та перспективи розвитку. Дніпро: ДРІДУ НАДУ, 2020. 312 с. 2. Куйбіда В. С., Петренко О. П. Публічне управління в Україні в умовах європейської інтеграції. Київ: НАДУ, 2018. 288 с 3. Серьогін С. М. Публічне управління та адміністрування: сучасні підходи. Київ: НАДУ, 2020. 320 с. 4. Шаров Ю. П. Європейські стандарти публічного управління. Київ: НАДУ, 2019. 276 с. 5. European Commission. 2023 Rule of Law Report: Country Chapter on Ukraine. Brussels: European Commission, 2023. URL: https://commission.europa.eu 6. European Commission. EU Digital Economy and Society Index (DESI) 2023: Ukraine Profile. Brussels: EC, 2023. URL : https://digital-strategy.ec.europa.eu 7. NIS2 Directive. Directive (EU) 2022/2555 of the European Parliament and of the Council on measures for a high common level of cybersecurity across the Union. Official Journal of the EU, 2022. 8. Rudnytska, N. European Integration and Digital Transformation of Ukraine's Governance System. Public Policy and Administration Studies, 2023, No. 18