Proceedings of the International scientific and practical conference ―Synergy of Modern Science and Education‖ (June 12-14, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – New York, USA, 2026. - 145 p.

21 важливість безперервного професійного розвитку педагогічних працівників та необхідність адаптації освітніх програм до вимог цифрового суспільства [6]. Проблеми адаптації професійного розвитку до цифрової трансформації ринку праці досліджують Любарець В., Кашина Г., Качан Я. та інші науковці. Вони доводять, що цифровізація змінює структуру зайнятості, сприяє появі нових професій та висуває нові вимоги до кваліфікації працівників. У зв’язку з цим система професійного навчання повинна забезпечувати формування цифрових компетентностей, навичок роботи в цифровому середовищі та готовності до навчання протягом життя [7]. Окремої уваги заслуговують дослідження Гарафонової О., Костецького М. та Кузіва Р., які аналізують можливості використання великих мовних моделей, зокрема ChatGPT та інших генеративних систем штучного інтелекту, у професійному навчанні персоналу. Автори зазначають, що інструменти штучного інтелекту здатні забезпечувати персоналізацію освітнього процесу, автоматизувати підготовку навчальних матеріалів та сприяти розвитку індивідуальних освітніх траєкторій працівників [8]. Маллік С. та Гангопадх’яй А. досліджують можливості використання штучного інтелекту в освітньому середовищі та зазначають, що сучасні інтелектуальні технології здатні суттєво підвищити ефективність навчання завдяки автоматизації освітніх процесів, аналітиці освітніх даних та персоналізації навчального контенту [9]. У дослідженні Лугової В. та Макова Б. доведено, що в умовах цифровізації економіки, особливого значення набувають програми підвищення цифрової грамотності населення, а також розвиток систем reskilling та upskilling, що дозволяють адаптувати робочу силу до нових технологічних вимог [10]. Таким чином, аналіз сучасних наукових праць дає підстави стверджувати, що цифровізація та розвиток штучного інтелекту виступають потужними чинниками трансформації системи професійного навчання. Науковці одностайно наголошують на необхідності модернізації змісту освітніх програм, розвитку цифрових компетентностей, впровадження інноваційних технологій навчання та забезпечення безперервного професійного розвитку працівників. Водночас потребують подальшого дослідження питання інтеграції штучного інтелекту в систему професійної освіти, оцінювання ефективності цифрових освітніх технологій та визначення довгострокових наслідків цифрової трансформації для ринку праці та професійного навчання. Цифровізація є одним із найважливіших чинників соціально-економічного розвитку сучасного суспільства, що суттєво впливає на всі сфери людської діяльності, зокрема на систему професійного навчання. Стрімке поширення інформаційно-комунікаційних технологій, автоматизація виробничих процесів, розвиток цифрових платформ, великих даних (Big Data), хмарних сервісів та технологій штучного інтелекту формують нові вимоги до професійних компетентностей працівників і зумовлюють необхідність модернізації освітнього середовища. У таких умовах традиційна система професійної підготовки вже не може повною мірою забезпечувати потреби ринку праці, оскільки темпи технологічних змін значно випереджають темпи оновлення змісту освітніх програм. Цифровізація сприяє формуванню нової моделі економіки, в якій ключовим ресурсом стають знання, інформація та інновації. Внаслідок цього змінюється характер праці, трансформуються професійні функції та виникає потреба у формуванні нових компетентностей. Якщо раніше професійна освіта орієнтувалася переважно на засвоєння певного обсягу знань і практичних навичок, то сьогодні пріоритетного значення набуває здатність працівника швидко адаптуватися до змін, працювати з цифровими технологіями, критично оцінювати інформацію та здійснювати безперервне професійне самовдосконалення. Одним із найважливіших наслідків цифровізації є трансформація структури зайнятості населення. Автоматизація виробничих процесів поступово замінює виконання рутинних операцій, що призводить до скорочення попиту на окремі професії та одночасного зростання потреби у фахівцях, здатних працювати з цифровими системами. За прогнозами міжнародних організацій, протягом найближчих років значна частина сучасних професій буде істотно змінена або повністю автоматизована. Водночас з’являтимуться нові спеціальності, пов’язані з аналізом даних, кібербезпекою, цифровим маркетингом, розробкою програмного забезпечення, управлінням цифровими платформами та використанням технологій штучного інтелекту. За таких умов професійне навчання набуває безперервного характеру. Концепція навчання протягом життя (Lifelong Learning) стає необхідною умовою професійної самореалізації особистості та забезпечення її конкурентоспроможності на ринку праці. Працівники змушені постійно оновлювати свої знання, освоювати нові технології та вдосконалювати професійні компетентності