Proceedings of the International scientific and practical conference ―Synergy of Modern Science and Education‖ (June 12-14, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – New York, USA, 2026. - 145 p.

24 УДК 338.24 Шемаєв Володимир Володимирович доктор економічних наук директор Офісу міжнародних проектів АТ «Укрзалізниця» м. Київ, Україна. Шемаєва Лариса Миколаївна кандидат економічних наук, доцент кафедри Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця м. Харків, Україна СТАН ПУБЛІЧНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА В СФЕРІ ОПК УКРАЇНИ Анотація. Розглянуто проблему використання публічно-приватного партнерства для розвитку оборонно-промислового комплексу (ОПК) в Україні. Визначені позитивні зміни в ОПК завдяки використанню публічно-приватного партнерства. Запропоновані напрями імплементації міжнародного досвіду, зокрема, форвардних контрактів, використання приватної фінансової ініціативи тощо. Ключові слова: публічно-приватне партнерство, оборонно-промисловий комплекс, оборонні інновації, оборонна екосистема, форвардні контракти. Запровадження публічно-приватного партнерства (Public-Private Partnership – PPP) у сфері ОПК України було викликане, передусім, дефіцитом бюджетних коштів та інших ресурсів для забезпечення потреб оборони держави, зокрема виробництва та закупівлі сучасних зразків озброєння та військової техніки в умовах зростання участі приватного сектору економіки України в цих процесах. Досвід відбиття російської агресії свідчить про готовність приватних підприємців вкладати свій капітал у розробку і виробництво озброєння для Збройних Сил України. Підприємці самі визначають потреби військових, самі вкладають гроші у створення нових зразків озброєння і військової техніки і, ризикуючи цими коштами, очікують державного замовлення на свою продукцію. Наприклад, безпілотний авіаційний комплекс розвідки та коригування вогню артилерії (БпАК) А1-СМ ―Фурія‖, який був розроблений та серійно випускається приватною компанією НВП ―Атлон Авіа‖, у квітні 2020 року було прийнято на озброєння Збройних Сил України. Хоча цей процес виник стихійно, але за останні 2 роки відбулися значні зміни, зокрема: - приватний сектор став домінуючим джерелом інновацій. Саме приватні компанії сьогодні створюють значну частину нових БПЛА, наземних роботизованих комплексів, РЕБ та програмних рішень. Держава все більше переходить від ролі виробника до ролі замовника, регулятора та співінвестора; - з’явилися механізми передачі державних технологій бізнесу: наприкінці 2025 року Уряд України запустив механізм, який дозволяє передавати розробки Міністерства оборони України у серійне виробництво приватним виробникам [1]. Для українського ОПК це фактично нова модель партнерства, коли держава фінансує розробку, а приватний сектор масштабує виробництво [2]; - український державний кластер оборонних технологій Brave1 став центром екосистеми ОПК України, перетворився на головний майданчик взаємодії держави, військових, інвесторів та виробників [3]. Через нього проходять гранти, випробування, доступ до військових підрозділів та пошук інвесторів. За підсумками 2025 року через пов’язані заходи було залучено понад 100 млн дол США інвестицій у defense-tech проєкти; - відбувається міжнародне партнерство за моделлю ―Build with Ukraine‖ [4], де українські компанії все частіше створюють спільні підприємства та виробничі лінії з європейськими партнерами [5]. У 2026 році було оголошено низку угод із фінськими, данськими та латвійськими компаніями на сотні мільйонів євро [6]; - держава створює спеціальний режим для ОПК: запущено режим Defence City, який передбачає податкові стимули, спрощені митні процедури та інші інструменти підтримки оборонних виробників. Також працюють пільгові кредити та лізингові програми [7]. Якщо Brave1 – це платформа для розвитку оборонних інновацій і стартапів, то Defence City – це вже система державної підтримки виробників оборонної продукції та технологій.