Proceedings of the International scientific and practical conference ―Oxford International Science Forum‖ (June 15-17, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. - Oxford, United Kingdom, 2026. - 84 p.

13 • Система підрахунку Борда (Borda Count): бальна оцінка преференцій, де нижчі ранги трансформуються у мінімальні бали (0 балів – за відсутність інформації або повне несприйняття), а вищі – приносять максимальні бали. Результати дослідження. Розрахунок основних статистичних показників рейтингових оцінок (середнє арифметичне значення X_сер, дисперсія D, середнє квадратичне відхилення sigma, мода Mo, медіана Me, асиметрія A, ексцес E, коефіцієнт варіації V) дозволив не лише передбачити фінальний результат голосування, а й оцінити резистентність (стабільність) уподобань електорату. • Аналіз центральних тенденцій та варіації: Найвищий показник середнього балу на всіх трьох етапах моніторингу продемонструвала партія B, а найнижчий – партія E. Водночас аналіз коефіцієнта варіації (V) вказав на значну неодностайність виборців у розрізі всіх сил. Найбільш стабільний і консолідований результат зафіксовано у партії C (найнижчий V), тоді як найбільша поляризація та неоднорідність думок притаманна партії E (коефіцієнт варіації перевищує 94 –108%). • Аналіз форми розподілу (асиметрія): Показники асиметрії дозволили змоделювати сприйняття партій за шкалою «праві–центристи–ліві» з погляду виборця. Від'ємні показники вказали на праве позиціонування партій C та B , додатні – на ліве сприйняття партій E та A , а наближені до нуля значення означили партію D як центристську. Розподіл голосів для партій A та D виявився найближчим до нормального (A та E прямують до 0), що свідчить про сталість ставлення виборців до них. • Електоральні парадокси та ризики: При аналізі розподілу крайніх оцінок (кількості «п'ятірок» та «одиниць») підтверджено розкол суспільства на два антагоністичні табори навколо ідеології партії B: вона отримала як найбільшу кількість максимальних балів, так і вагому частку негативу. Крім того, математичне моделювання унаочнило відомі електоральні парадокси (Кондорсе, Ерроу) : лідер мажоритарної системи часто програє за системою Борда, оскільки остання краще враховує компромісні, а не радикальні настрої суспільства. За інтегральним підрахунком функція переваг на множині політичних сил визначила наступний фінальний порядок лідерів: B C A D E. Висновки. Практичне моделювання електоральних процесів доводить, що математичні методи є основою для реальної аналітичної роботи в публічній сфері – від прогнозування результатів та управління ризиками до оптимізації обмежених ресурсів і виявлення прихованих запитів суспільства. Формування стратегічного мислення майбутніх керівників та державних службовців неможливе без належної математичної компетентності. Штучне скорочення фундаментальних точних дисциплін в освітніх програмах спеціальності «Публічне управління та адміністрування» є хибною тенденцією, яка знижує конкурентоспроможність майбутніх фахівців на ринку праці в епоху цифровізації та Big Data. СПИСОКВИКОРИСТАНИХДЖЕРЕЛ: 1. Каргін О. А., Новікова В. В. Застосування методів математичної статистики у соціологічних дослідженнях електоральної поведінки молоді. Вісник Національного технічного університету України «КПІ». Політологія. Соціологія. Право. 2021. № 2 (50). С. 45-51. 2. Макаренко О. І., Кузнєцова Т. В. Математичне моделювання електоральних процесів: теорія суспільного вибору та електоральні парадокси. Сучасні проблеми моделювання соціально- економічних систем. 2023. Т. 15, № 3. С. 112-120. 3. Павленко О. М. Цифровізація публічного управління: перехід до парадигми Data-Driven на основі великих даних. Публічне урядування. 2024. № 1 (39). С. 78-86. 4. Borda J.-C. de. Mémoire sur les élections au scrutin. Histoire de l'Académie Royale des Sciences pour 1781. Paris, 1784. P. 657-665. 5. Provost F., Fawcett T. Data Science for Business: What You Need to Know about Data Mining and Data- Centric Thinking. Sebastopol : O'Reilly Media, 2013. 414 p. 6. Селезньова Н.П., Волохонська Ж.В. Деякі аспекти соціометрії суспільної думки на прикладі виборів Президента України 2010 року. Вісник Національного технічного університету України «КПІ».2010. №4(8) Політологія. Соціологія. Право. С. 116-122. Деякі аспекти соціометрії суспільної думки на прикладі виборів Президента України 2010 року.