Proceedings of the International scientific and practical conference ―Oxford International Science Forum‖ (June 15-17, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. - Oxford, United Kingdom, 2026. - 84 p.

47 PHILOLOGYAND JOURNALISM УДК 81`42: 070 Сергеєва Дар’я Дмитрівна Керівник Центру громадської інформації та зовнішніх комунікацій магістр Інститут лінгвістики та психології Київський міжнародний університет (КиМУ) м. Київ, Україна МАНІПУЛЯТИВНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ПОЛІТИЧНОЇ МЕТАФОРИ В УКРАЇНСЬКОМУ ІНТЕРНЕТ-ПРОСТОРІ Анотація. У статті подано маніпулятивний потенціал політичної метафори в сучасному українському інтернет-просторі. Проаналізовано специфіку функціонування мілітарних, медичних, просторово-архітектурних та технологічних метафоричних моделей у текстах новинних порталів, політичних блогів та офіційних пресрелізах. Доведено, що в умовах тривалого суспільного напруження метафора трансформується з інструменту художньої виразності в потужний засіб фреймінгу. Досліджено використання метафорики в інституційній та дипломатичній комунікації, що дає змогу програмувати емоційно-вольову сферу реципієнта та ефективно керувати масовою свідомістю під час кризових явищ. Ключові слова: маніпуляційний потенціал, політична метафора, медіадискурс, інтернет- простір, маніпулятивний вплив, фреймінг, кризова комунікація, когнітивна лінгвістика. Сучасний український інтернет-простір є не лише активним середовищем для швидкого отримання інформації, але й може бути потужним інструментом для сприйняття громадськості, формування думки. Коли політична напруга невпинна або існують гібридні загрози чи соціальні зрушення, медіа-дискурс має сильні сугестивні характеристики. Одним із найефективніших інструментів прихованого впливу на масову свідомість є концептуальна метафора. Традиційно метафора вважалася інструментом творчого вираження, але в сучасній журналістиці, соціополітичній аргументації та зв'язках з громадськістю вона перетворилася на інструмент спотворення та ідеологічної фабрикації реальності. Це супроводжувалося зміною парадигми в галузі когнітивної лінгвістики, що пролила світло на природу цього явища. Спираючись на теорію концептуальної метафори, було зазначено, що метафора структурує процеси людського мислення, що призведе до розуміння, що реальність може бути інтерпретована лише таким чином [1, с. 25]. У цьому сенсі регулювання масової свідомості є вправою контролю над публічним дискурсом, оскільки лінгвістична структура діє як інверсія [2, с. 112]. Функція метафори фреймінгу – це механізм «фреймінгу», який намагається спрямувати увагу аудиторії на ті аспекти події, які вигідні для її мовців, і залишає невисловленою її неприємну протилежність [3, с. 45]. Через емпіричне дослідження сучасних українських інтернет-публікацій, політичного Telegram і документів офіційних установ нами виявлено кілька основних метафоричних моделей, здатних слугувати ефективними методами фреймінгу. Сьогодні найчастіше вживаною є військова метафора, яка подає символи для речей, які ми розуміємо в глибині лише тому, що їх розпізнаємо. У соціально- політичній мові активно функціонують такі ідеї, як: «політичний фронт», «інформаційна атака», «торпедувати ініціативу», «тримати оборону економіки» тощо. Перенесення військової термінології на мирні внутрішньополітичні процеси функціонує для радикалізації масової свідомості. Використання цієї моделі робить велику справу для створення бінарної опозиції «ми проти них». Цей фреймінг слугує також для штучного обмеження потенціалу конструктивного діалогу, оскільки з парадигмою «війни» ворог автоматично стає екзистенційним противником. Впливовою є також медична (морбідна) та психофізіологічна метафорична модель, яка вживається для патологізації деяких явищ суспільної кризи. «Хвора економіка», «пухлина корупції», «політична реанімація», «хірургічне втручання в судову систему» — заголовки часто використовують такі конструкції. Іншим прикладом цієї моделі є метафоризація масових психологічних станів у дії. Наприклад, коли зображуються симптоми розладів сну та стан виснаження в тривалій кризі, в якій