Proceedings of the International scientific and practical conference ―Oxford International Science Forum‖ (June 15-17, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. - Oxford, United Kingdom, 2026. - 84 p.

48 населення безперервно днями втомлене, медіа використовують «безсонну країну» як троп [5, с. 108]. Ця метафора не лише встановлює колективну травму, але й має оцінювальну функцію – безсонність артикулюється як ціна витривалості та національної стійкості. Утилітарна мета морбідних метафор полягає в легітимізації непопулярних державних справ. Маніпуляція досягається шляхом спокусливого звернення до інстинкту самозбереження: суворі соціальні заходи зображуються як єдині «ліки», що заздалегідь знижує рівень їх критичного розуміння аудиторією. Щоб зрозуміти витягнуті метафоричні моделі та їх сугестивний потенціал, ми склали відповідну класифікацію, яка подано в Таблиці 1. Таблиця 1 Модель метафори Сфера джерела Типові медійні концепти Прагматична та маніпулятивна функція Мілітарна Військова справа «Інформаційний фронт», «атака на рейтинги», «дипломатична зброя» Радикалізація настроїв, формування образу екзистенційного ворога. Медична Хвороби та фізіологія «Безсонна країна», «пухлина корупції», «реанімація реформ» Виправдання радикальних дій як необхідного «хірургічного втручання». Архітектурна Будівництво «Закладання фундаменту», «цементування відносин» Створення ілюзії стабільності, надійності та довгостроковості намірів. Ігрова Спорт, ігри «Передвиборчі перегони», «козир у рукаві», «політичний нокаут» Девальвація серйозності наслідків управлінських рішень ікадрових змін Технологічна ІТ, інженерія «Цифрова ревіталізація», «перезавантаження системи» Модернізація образу інституції, апеляція до ідеї прогресу та інновацій. Окрему увагу в нашому дослідженні приділено просторово-архітектурній метафориці, яка має неабияке значення у висвітленні зовнішньополітичних процесів, питань міжнародного партнерства та дипломатичної комунікації [6]. У текстах офіційних пресрелізів, міжнародних угод і звітах про офіційні зустрічі на рівні посольств домінують фраземи на зразок: «будувати мости», «закладати фундамент співпраці», «цементувати відносини», «відкривати нові горизонти для партнерства». Ця модель виконує функцію виключно позитивного фреймінгу. Її прихований маніпулятивний вплив полягає у надмірному спрощенні складних бюрократичних механізмів міжнародної дипломатії до зрозумілих побутових образів, що формує у суспільства відчуття невідворотності та міцності інтеграційних процесів. На мою думку важливим вектором функціонування метафори є також інституційна комунікація в галузі вищої освіти та залучення молоді. Під час проведення масштабних профорієнтаційних заходів метафора стає головним інструментом маркетингового впливу. Концепти «освітній трамплін», «кузня лідерів», «інвестиція у майбутнє» спрямовані на створення привабливого образу закладу освіти [7, с. 130]. Тут метафора працює як соціальний ліфт у свідомості абітурієнта, підміняючи об'єктивні критерії вибору емоційно забарвленими перспективами успіху. В умовах тотальної цифровізації та розвитку штучного інтелекту спостерігається поява новітньої технологічної метафорики, яка особливо активно використовується у сфері культури та грантової діяльності. Впровадження інновацій у збереження мистецтва описується через метафори «ревіталізації спадщини», «цифрового безсмертя» та «оживлення пам'яті» [8, с. 110]. Використання таких мовних конструкцій дає змогу комунікаторам фреймувати технологічні процеси як реставраційний акт, що значно підвищує рівень суспільного інтересу та довіри до інноваційних проєктів. Натомість в аналітичних політичних статтях та експертних коментарях спостерігається часто вживане звернення до ігрової та спортивної метафорики («політичний нокаут», «пас опонентам», «політична шахівниця»). Її маніпулятивна сутність проявляється в девальвації серйозності наслідків управлінських рішень. Цей вид метафори перетворює політичний процес на видовищне змагання, в якому головним критерієм ефективності стає локальна перемога над суперником, а не системне вирішення державних чи соціальних проблем [9].