Proceedings of the International scientific and practical conference ―Oxford International Science Forum‖ (June 15-17, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. - Oxford, United Kingdom, 2026. - 84 p.

51 Кліпове мислення — це процес відображення безлічі різноманітних властивостей об'єктів без урахування зв'язків між ними, що характеризується фрагментарністю інформаційного потоку, алогічністю, повною різнорідністю інформації, яка надходить, високою швидкістю перемикання між частинами, фрагментами інформації, відсутністю цілісної картини сприйняття навколишнього світу» [3]. Інтерактивні методи навчання можна вважати як негативним, так і позитивним аспектом кліпової культури, залежно від поставлених цілей та інтенсивності засобів їх досягнення. Помірне використання мультимедійних технологій у сучасному світі може мати позитивні результати за чуйного контролю викладача за цим процесом. З іншого боку, перегляди фільмів за мотивами художніх творів, прочитання в інтернеті скорочених варіантів літературних текстів або готових відповідей до іспитів знімають питання про взаємодію учнів із першоджерелами, тобто повністю виключають глибину в засвоєнні матеріалу. Для християнської педагогіки така динаміка «розвитку» може призвести до того, що свідомість людини через свою поверховість буде нездатною сприймати досить глибоке християнське вчення. Це може з часом породити принцип тотального відторгнення християнського вчення як неадекватного з погляду сучасної культури та епохи. Тому це питання має винятково актуальне значення для християнського педагога, вирішення якого поки що залишається на відповідальності та індивідуальній чуйності кожного. Християнська свідомість не заперечує такі цінності, як свобода, права людини, демократія чи соціальна справедливість. Проблема полягає в тому, що християнство пропонує абсолютну свободу в Бозі — свободу від гріха та пристрастей. У свою чергу, свобода в секулярній культурі фактично набагато більше обмежує справжню свободу людини. Сформована система мас-медіа та інтернет- простору постійно нав'язує людині суто споживацький спосіб життя, де свобода зводиться лише до вибору тієї чи іншої марки продукції. У людини не залишається можливості обрати щось вище та глибше, оскільки справжній вибір приховується за гаслами про толерантність. Схильність до зла, про яке говорить християнство, сучасна світська педагогіка не враховує, а отже, не розглядає свободу вибору людини як пошкоджений елемент її буття, що потребує зцілення. Людина в такому разі потрапляє у духовний полон замкненого кола. Отож, сучасному педагогу, який викладає християнські дисципліни, необхідно досконало знати особливості кліпового мислення учнів для своєчасного дидактичного коригування навчальних занять в умовах нової інформаційної реальності. Використання мультимедійних технологій в освітньому процесі має мати помірний характер і проходити під чуйним контролем і керівництвом викладача задля уникнення деградації аналітичних здібностей учнів. Єдиною методологічною базою для гармонійного влаштування сфери освіти є християнський світогляд та християнська антропологія, що розглядає роботу з людиною в її онтологічній цілісності. СПИСОКВИКОРИСТАНИХДЖЕРЕЛ: 1. Волошина В. В. Психологічні особливості формування когнітивної сфери студентів в умовах інформаційного суспільства. Актуальні проблеми психології : збірник наукових праць Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України. 2019. Т. 14, вип. 2. С. 74–85. 2. Кундеревич О. В. Філософсько-антропологічний вимір кліпового мислення. Наукове пізнання: методологія та технологія. 2017. Вип. 2 (39). С. 61–67. 3. Тоффлер Е. Третя хвиля / пер. з англ. А. Євси. Київ : Видавничий дім «Всесвіт», 2000. 480 с. 4. Ушинський К. Д. Керівництво до викладання за «Рідним словом». Вибрані педагогічні твори. Київ : Рад. шк., 1983. Т. 1. С. 145–160.