Proceedings of the International scientific and practical conference ―Oxford International Science Forum‖ (June 15-17, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. - Oxford, United Kingdom, 2026. - 84 p.

55 порядку, диференціальні рівняння, є складними для сприйняття без наочного супроводу. Комп‘ютерна візуалізація дозволяє перетворити абстрактні поняття на зрозумілі графічні моделі. Наприклад, похідну можна показати як зміну нахилу дотичної до графіка функції, а інтеграл як площу під кривою. Це допомагає студентам краще розуміти зміст формул і не сприймати математику лише як набір механічних дій. ІТ також сприяють розвитку логічного мислення через алгоритмізацію навчальної діяльності. Розв‘язуючи математичні задачі за допомогою цифрових інструментів, студенти повинні чітко визначати послідовність дій: проаналізувати умову, обрати математичний метод, задати вхідні дані, виконати обчислення, перевірити результат і зробити висновок. Такий підхід формує навички структурованого мислення та вміння працювати за логічним алгоритмом [5]. Значний потенціал має використання комп‘ютерного моделювання. Воно дозволяє застосовувати математичні знання до реальних процесів і явищ. Наприклад, за допомогою математичних моделей можна аналізувати зміну економічних показників, прогнозувати результати експерименту, досліджувати технічні системи, моделювати природні процеси або оптимізувати виробничі рішення. У процесі такої діяльності студенти вчаться не лише виконувати обчислення, а й інтерпретувати отримані результати, робити висновки та оцінювати їхню практичну значущість. Інтерактивні платформи та електронні освітні ресурси також мають важливе значення для розвитку аналітичного й логічного мислення. Онлайн-тести, тренажери, відеолекції, інтерактивні завдання, електронні підручники та навчальні платформи дають змогу студентам самостійно опрацьовувати матеріал, перевіряти рівень знань, аналізувати помилки та повторювати складні теми. Це сприяє формуванню самостійності, відповідальності та здатності до самоаналізу [1, с. 50-52]. Важливим є і те, що ІТ забезпечують індивідуалізацію навчання. Студенти мають різний рівень математичної підготовки, тому цифрові інструменти дають можливість працювати у власному темпі. Одні здобувачі можуть використовувати їх для повторення базових понять, інші для виконання складніших дослідницьких завдань. Це створює умови для поступового розвитку аналітичного та логічного мислення відповідно до індивідуальних можливостей кожного студента. Висновок. На основі вищевикладеного можна стверджувати, що застосування інформаційних технологій під час опанування математичних дисциплін є дієвим механізмом стимулювання структурного мислення здобувачів. Цифрові рішення дозволяють трансформувати складні для сприйняття формули у візуальні образи, здійснювати симуляцію динамічних процесів, критично оцінювати та перевіряти правильність розв'язків, що суттєво полегшує адаптацію математичного апарату до реальних життєвих сценаріїв. СПИСОКВИКОРИСТАНИХДЖЕРЕЛ: 1. Кобильник Т. П., Когут У. П. Системи комп‘ютерної математики у навчанні студентів напряму підготовки «Інформатика». Інформаційні технології і засоби навчання. 2014. Т. 40, № 2. С. 50–64. 2. Марчук Н. А., Мушеник І. М. Математична грамотність здобувачів вищої освіти як результат міждисциплінарної взаємодії математики та інформаційних технологій. Наукові інновації та передові технології. 2026. № 4(56). С. 1507–1516. 3. Марчук Н. А., Мушеник І. М. Інтерактивні цифрові засоби у викладанні математичних дисциплін в закладах вищої освіти: історія становлення, правове регулювання та вплив на навчальні результати та мотивацію. Наукові інновації та передові технології. 2025. № 12(52). С. 907–921. 4. Мушеник І. М., Марчук Н. А. Використання інформаційних технологій та штучного інтелекту у формуванні навичок розв'язування задач з вищої математики. Věda a perspektivy. 2026. № 4(59). С. 58–71. 5. Словак К. І., Семеріков С. О. Теорія та методика застосування мобільних математичних середовищ у процесі навчання вищої математики студентів економічних спеціальностей. Інформаційні технології і засоби навчання. 2011. № 1(21).