Proceedings of the International scientific and practical conference ―Oxford International Science Forum‖ (June 15-17, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. - Oxford, United Kingdom, 2026. - 84 p.

63 DOI: https://doi.org/10.64828/conf-133-2026-3 УДК 616.718-001-089.84-036.82:531.8 Куртян Тетяна Володимирівна доцент, к.м.н. кафедри реабілітаційної медицини фізичної терапії та спортивної медицини НУОЗ України імені П. Л. Шупика Колосовська Дарина Андріївна лікар-інтерн фізичної та реабілітаційної медицини ДУ «ВЦМД НАМН України» ст. лаборант кафедри реабілітаційної медицини фізичної терапії та спортивної медицини НУОЗ України імені П. Л. Шупика Ісаєв Костянтин Сергійович лікар-інтерн фізичної та реабілітаційної медицини ДНП «НДСЛ «Охматдит» МОЗ України» АНАЛІЗ БІОМЕХАНІЧНОГО ОБҐРУНТУВАННЯ ОСЬОВИХ НАВАНТАЖЕНЬ НА НИЖНЮ КІНЦІВКУ В СИСТЕМІ ПОСТТРАВМАТИЧНОЇ ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ Анотація. Робота присвячена аналізу біомеханічного обґрунтування осьових навантажень на нижню кінцівку в системі посттравматичної післяопераційної реабілітації. Актуальність дослідження зумовлена високим рівнем травматизму нижніх кінцівок, зокрема в контексті повномасштабної військової агресії проти України, та необхідністю вдосконалення стратегій відновлення фізіологічної ходи пацієнтів. Метою роботи є визначення гранично допустимих значень осьового навантаження в ранній післяопераційний період залежно від типу встановлених ортопедичних фіксаційних конструкцій. Методологія дослідження базується на аналізі наукових джерел з баз даних Cochrane та PubMed, державних звітів та монографій за період 2020 - 2026 років. Результати аналізу підтверджують дію закону Вольфа: механічне стимулювання кістки є критичним для її «консолідації» та запобігання гіпотрофії. Встановлено, що сучасні методи фіксації, зокрема інтрамедулярний остеосинтез та апарати зовнішньої фіксації, у багатьох випадках дозволяють розпочинати негайне осьове навантаження. Це суттєво прискорює утворення кісткового мозоля та знижує ризик таких ускладнень, як контрактури, м‘язова атрофія та остеопороз. Дослідження вказують, що повне осьове навантаження часто не спричиняє дестабілізації фіксаційних систем, тоді як протоколи обмеженого навантаження є енерговитратними та важкими для точного дотримання пацієнтами. Отже, раннє післяопераційне осьове навантаження має значні переваги для пришвидшення остеогенезу та зниження економічних витрат на лікування. Проте відсутність доступних і недорогих методів точного вимірювання навантаження в реальному часі змушує фахівців спиратися на застарілі протоколи іммобілізації, що вказує на гостру потребу в подальших практичних дослідженнях для розробки універсальних реабілітаційних стратегій. Ключові слова: травматологічна реабілітація, ранній післяопераційний період, осьове навантаження, прискорення загоєння кісток. Постановка проблеми: За даними всесвітньо охоплюючого систематичного аналізу на 2019 рік було зареєстровано більш ніж 436 млн. осіб з травматичними переломами нижньої кінцівки та пов‘язаними з цим функціональними обмеженнями, що потребують реабілітації [1]. За даними на період останніх 5 років кількість встановлених випадків перелому стегнової кістки в Україні становило 255,5 на 100 000 для жінок (віком 50 років і старше) та 197,8 на 100 000 для чоловіків відповідного віку [2,3]. Зважаючи на збільшення кількості ушкоджень нижньої кінцівки в зв‘язку з повномасштабною військовою агресією рф проти України актуальність питання надання вірних стратегій реабілітаційної допомоги у післяоперативний період стрімко зростає. Під час проведення реабілітаційних заходів у ранній післяопераційний період, на падіння пацієнта припадає приблизно 40% випадків [4], що негативно впливає на подальший прогрес у відновленні, збільшує ризик повторних переломів, хірургічних ревізій фіксаційних конструкцій та вказує на недостатній рівень обізнаності фахівців сфери реабілітації щодо методів відновлення фізіологічної ходи у пацієнтів даної групи. Додатковою перешкодою активної реабілітації стає історично створена стратегія обмеження