Proceedings of the International scientific and practical conference ―Oxford International Science Forum‖ (June 15-17, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. - Oxford, United Kingdom, 2026. - 84 p.

67 переконаними, що дотримуються рекомендацій [16]. Не дивлячись на широку розповсюдженість цих методів, наразі не існує переконливих доказів, щодо їх ефективності та безпечності. Ретроспективне дослідження в умовах травматологічних центрів Великої Британії щодо негайного навантаження після фіксації пластиною переломів великогомілкового плато (включено: переломи плато великогомілкової кістки, які вимагали відкритої репозиції та внутрішньої фіксації пластиною та гвинтами) показало результати, які суперечать наявним на даний момент стандартам та вказують на необхідність подальшого проведення досліджень. У дослідженні приймало участь 90 пацієнтів: 1 група (60 пацієнтів) мала мінімальне навантаження та не виконувала осьове навантаження на прооперовану кінцівку протягом перших шести тижнів, 2 група (30 пацієнтів) виконувала максимально можливе осьове навантаження на кінцівку одразу після проведення операції. Контроль показників відбувався за допомогою рентгенографії, що проводилась у перший день після оперативного втручання, через 6 тижнів, за 3 місяці. Дані були проаналізовані та вказали на відсутність втрати фіксації, зміщень перелому чи колапсу суглоба. Лише в одного пацієнта з 2 групи під час першого скринінгу було виявлено депресію суглобу на 4 мм, що в подальшому не мало прогресування. Дане дослідження показує, що повне осьове навантаження не впливає на зрушення фіксаційної системи та руйнування (колапсу) суглоба протягом перших трьох місяців після оперативного втручання [17]. Висновки та пропозиції: Визначення програми післяопераційних навантажень під час реабілітації у пацієнтів з травмами нижніх кінцівок є поширеною та складною проблемою для мультидисциплінарних команд. Основою для складання та введення у практичну діяльність протоколів діапазону раннього післяопераційного навантаження є механізм, локалізація, складність травми та тип встановленої фіксаційної системи. На швидкість загоєння та прогноз реабілітаційних заходів впливають декілька факторів, такі як чітке дотримання пацієнтом призначеного лікарем режиму навантаження, включення пацієнта у ранні мобілізаційні втручання, вірний розподіл центр мас при осьовому навантаженні при відпрацюванні патерну ходи. На основі вивчених досліджень, можна зробити висновок, що раннє післяоперативне осьове навантаження на нижню кінцівку має переваги, такі як пришвидшення утворення кісткового мозолю, зниження ризику венозної тромбоемболії та зменшення економічних витрат на пацієнта [17]. Результати деяких робіт вказують також на відсутність зміщення фіксаційних систем після негайного осьового навантаження. Незважаючи на підтверджені позитивні ефекти раннього післяопераційного осьового навантаження на нижні кінцівки, наразі не можна визначити його чіткого вимірюваного діапазону без використання стаціонарної дороговартісної апаратури, що вимагає наразі спиратись на існуючі протоколи іммобілізації (що сповільнює фахівців на ранніх етапах реабілітації, знижує ефективність заходів на більш пізніх етапах) та вказує на необхідність подальших клінічних та практичних досліджень у даній області. СПИСОКВИКОРИСТАНИХДЖЕРЕЛ: 1. Cieza, A., et al. (2020). Global estimates of the need for rehabilitation based on the Global Burden of Disease study 2019: A systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2019. The Lancet, 396(10267), 2006–2017. DOI: https://doi.org/10.1016/s0140-6736 (20)32340-0 2. Povoroznyuk, V. V., et al. (2018). Epidemiology of hip fractures in two regions of Ukraine. Journal of Osteoporosis, 2018, 1–6. DOI: https://doi.org/10.1155/2018/7182873 3. Гур‘єв, С. О., Кушнір, В. А., Лисун, Д. М., Панасенко, С. І., & Соловйов, О. С. (2023). Сучасні бойові пошкодження кінцівок. Повідомлення перше: клініко-анатомічна структура та структура поєднань пошкоджень. Український журнал клінічної хірургії, 90(4), 31–35. DOI: https://doi.org/10.26779/2786-832X.2023.4.31https ://doi.org/10.26779/2786- 832X.2023.4.3 1https://doi.org/10.26779/2786-832X.2023.4.31 4. Maeda, A., et al. (2018). Analysis of accidents during rehabilitation training at an acute-care hospital. Fujita Medical Journal, 4(4), 97–102. 5. Hoyt, B. W., et al. (2015). Rehabilitation of lower extremity trauma: A review of principles and military perspective on future directions. Current Trauma Reports, 1(1), 50–60. DOI: https://doi.org/10.1007/s40719-014-0004-5 6. Seebeck, P., et al. (2005). Gait evaluation: A tool to monitor bone healing? Clinical Biomechanics, 20(9), 883–891. DOI: https://doi.org/10.1016/j.clinbiomech.2005.05.010