Proceedings of the International scientific and practical conference ―Oxford International Science Forum‖ (June 15-17, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. - Oxford, United Kingdom, 2026. - 84 p.

72 значеннями. Сумісне застосування кадмію з сукцинатом заліза продемонструвало позитивну динаміку: маса ембріонів зберігалася до 2,77± 0,05 г, перевищуючи показник ізольованої інтоксикації на 4,53%. Найбільш виражений ростостимулюючий та антитоксичний ефект зафіксовано у групі поєднання хлориду кадмію із сукцинатом цинку. Середня маса плодів тут досягла 2,81± 0,05 г, що на 6,04% вище за рівень ізольованого впливу і практично нівелює затримку розвитку, відстаючи від фізіологічної норми контролю лише на 2,77%. Таким чином, хлорид кадмію викликає синдром затримки пренатального розвитку плодів, що проявляється зменшенням їхньої кількості та маси. Сукцинат цинку при одночасному надходженні з кадмієм в організм дослідних тварин демонструє вищу протективну здатність щодо збереження кількості та соматичного росту плодів, ніж сукцинат заліза, майже повністю відновлюючи масові параметри до рівня контролю. Окрім кількісних та вагових показників ембріонів, нами для визначення ступеню ембріотоксичності досліджуваних речовин, обчислювались відносні показники ембріональної смертності, які враховують не лише кількість ембріонів, а і кількість резорбцій, кількість жовтих тіл вагітності та дозволяють співставити їх між собою. Найбільш значущим та доказовим показником ембріотоксичності речовини є показник загальної ембріональної смертності (ЗЕС). Обрахування цього показника на 13-ту добу ембріогенезу продемонструвало, що зниження кількості ембріонів у групі ізольованого введення хлориду кадмію відбувалось за рахунок високої ембріональної смертності - 0,26±0,03, тобто, показник збільшувався у 8,6 разів (p<0,01) в порівнянні до контролю (0,03±0,01). В той час в групах комбінованого введення показники ЗЕС були достовірно нижчі. У групі впливу кадмію разом із сукцинатом заліза цей показник становив 0,06±0,02, що було у 4,3 рази нижче за групу ізольованого впливу (p<0,05), а при комбінації з цинком – 0,09±0,02, що в 2,8 рази нижче (p<0,05) ніж в групі впливу хлоридом кадмію. Сукцинати заліза та цинку проявили себе як ефективні біоантагоністи кадмію. На 13-ту добу сукцинат заліза зменшив загальну смертність ембріонів у 2,8 рази (переважно на доімплантаційному етапі), а сукцинат цинку — у 2,9 рази. На 20-ту добу в групах із застосуванням сукцинатів цинку та заліза загальна ембріональна загибель знизилася до мінімальних значень (0,05±0,02 та 0,06±0,02 відповідно). Обидва сукцинати показали однаково високу ефективність у зниженні післяімплантаційної смертності. Таким чином, отримані нами результати демонструють достовірне збільшення всіх показників ембріональної смертності у групі ізольованого впливу хлориду кадмію у порівнянні до контрольної групи як на 13-ту, так і на 20-ту добу експерименту. Водночас, нами спостерігалася тенденція до збільшення кількості живих ембріонів у групах комбінованого введення хлориду кадмію із сукцинатами заліза або цинку на обох досліджуваних термінах вагітності. Також у контрольній групі та у групах комбінованого введення хлориду кадмію у поєднанні з сукцинатами заліза та цинку не спостерігалося критичних вад розвитку ембріонів на обох термінах вагітності, тоді як у групі ізольованого введення виникали поодинокі артефакти експерименту, що обчислювались у якості резорбцій. Висновки. Вперше визначено особливості стадієспецифічного захисного впливу координаційних сполук сукцинату заліза та цинку за умов хронічної інтоксикації кадмієм під час вагітності. Сукцинат заліза та сукцинат цинку є високоефективними засобами корекції кадмієвої ембріотоксичності в експерименті на щурах. Їхня дія має пролонгований характер і має відмінності: залізо виявляє сильніший захисний ефект на етапі раннього органогенезу, тоді як цинк забезпечує максимальну виживаність плодів другої половини вагітності.