Proceedings of the International scientific and practical conference ―Oxford International Science Forum‖ (June 15-17, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. - Oxford, United Kingdom, 2026. - 84 p.

71 УДК 615.9:546.48:591.3:57.084.1 Шевченко І. В. Нефьодова О. О. Дніпровський державний медичний університет вул. Володимира Вернадського, 9 Дніпро, 49044, Україна ВПЛИВ СУКЦИНАТІВ МЕТАЛІВ НА ЕМБРІОТОКСИЧНУ ДІЮ ХЛОРИДУ КАДМІЮ В ХРОНІЧНОМУ ЕКСПЕРИМЕНТІ Вступ Сьогодні забруднення біосфери сполуками важких металів належить до ключових екологічних і медико-біологічних викликів. У цьому контексті кадмій вирізняється високою токсичністю та здатністю накопичуватися в організмі, а тривалий вплив хлориду кадмію зумовлює поліорганні порушення. При цьому його негативний вплив на репродуктивну систему та ембріональний розвиток є найменш вивченим, що підкреслює актуальність його дослідження. Здатність кадмію проникати крізь плацентарний бар'єр створює пряму загрозу для антенатального розвитку, зумовлюючи тератогенез, затримку розвитку плода та ембріональну смертність. Традиційні методи антидотної терапії та профілактики кадмієвої інтоксикації часто супроводжуються високою токсичністю самих препаратів або вимиванням життєво важливих мікроелементів з організму. У зв'язку з цим привертає увагу використання есенціальних металів у формі біологічно активних комплексів. Перспективними сполуками є сукцинати цинку та заліза. Бурштинова кислота (сукцинат) виступає потужним ендогенним субстратом енергетичного обміну, що стимулює клітинне дихання та антиоксидантний захист, тоді як цинк і залізо є безпосередніми антагоністами кадмію на рівні клітинних транспортерів. Метою роботи було оцінити протективний потенціал сукцинатів цинку та заліза на ембріотоксичність кадмію при їх одночасному надходженні в організм вагітних самиць та визначити характер змін показників антенатальної ембріональної смертності. Для цього аналізували кількість посліду, масу плодів, кількість жовтих тіл вагітності, а також живих і резорбованих ембріонів в кожній групі вагітних самиць на 13-ту та 20-ту добу. Дослідження проведено на вагітних щурах лінії Wistar (2,5–3 місяці), яких розділили на 4 групи. Сполуки вводили внутрішньошлунково, щоденно протягом гестації: I група (контроль): 0,9% розчин NaCl (0,5 мл); II група (модель): хлорид кадмію в дозі 3,0 мг/кг; III група: кадмій (3,0 мг/кг) + сукцинат цинку (5,0 мг/кг); IV група: кадмій (3,0 мг/кг) + сукцинат заліза (10,0 мг/кг). Результати. В нашому експерименті всі самиці вижили, впродовж дослідження залишались активні, добре споживали їжу та воду. Забір ембріонального матеріалу, підрахування кількості жовтих тіл вагітності в яєчниках та визначення місць резорбцій проводився на 13-ту та 20-ту добу ембріогенезу. Хронічна інтоксикація хлоридом кадмію в дозі 3 мг/кг вже на 13-ту добу експерименту спровокувала порушення топографії ембріонів у рогах матки, а саме: ми визначали асиметричну імплантацію у 8,4 3% самиць. Як показало обчислення кількісних показників, середня кількість живих ембріонів у контрольній групі на 13-ту добу складала 12,50±0,28, тоді як у групі ізольованого впливу хлоридом кадмію цей показник знизився до 8,88±0,24 без достовірного зниження середньої кількості жовтих тіл в яєчниках обох групах. На 20-ту добу гестації середня кількість живих ембріонів у групі ізольованого введення хлориду кадмію була найнижчою серед усіх експериментальних груп і становила 8,75±0,27, тоді як у контрольній групі цей показник складав 12,63±0,19. У групах комбінованого введення середня кількість живих ембріонів була вищою за групу ізольованого введення хлориду кадмію, але не мали достовірної різниці при їх порівнянні між собою: 11,00±0,20 у групі комбінації хлориду кадмію із сукцинатом заліза та 11,38±0,28 у групі одночасного введення хлориду кадмію та сукцинату цинку. Тобто, при комбінованому введенні кадмію з сукцинатами цинку або заліза спостерігається збереження показників середніх значень кількості ембріонів, що свідчить про антагоністичний характер дії сукцинатів на кадмієву інтоксикацію в хронічному експерименті на щурах при їх одночасному надходженні в досліджуваних дозах. Одним з важливих критеріїв ембріотоксичності є вагові показники ембріонів. В нашому дослідженні на 20-ту добу ембріогенезу в контрольній групі середня вага ембріону становила 2,89 ± 0,06 г, що відповідає фізіологічному еталону, а ізольоване введення хлориду кадмію призвело до вірогідного зниження маси тіла плодів до 2,65 ± 0,07 г, що на 8,30% менше порівняно з контрольними