Proceedings of the International scientific and practical conference ―Oxford International Science Forum‖ (June 15-17, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. - Oxford, United Kingdom, 2026. - 84 p.

81 ARCHITECTURE AND CONSTRUCTION УДК 726.5 Олійник Ганна Іванівна старша викладачка кафедри архітектурного проєктування Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури м. Київ, Україна АРХІТЕКТОНІКА GENIUS LOCI У СУЧАСНОМУ МІСТІ (НА ПРИКЛАДІ ПОШТОВОЇ ПЛОЩІ В КИЄВІ) Анотація. У дослідженні розглядається проблема збереження та актуалізації Genius loci місць історичної пам‘яті у структурі сучасного міста. В умовах урбаністичних трансформацій особливої актуальності набуває пошук архітектурно-просторових засобів, здатних виявляти та підтримувати історичну пам‘ять, культурну ідентичність та символічний вимір міського середовища. Одним із таких місць є Поштова площа в Києві – територія, пов‘язана з ранньою історією міста, археологічною спадщиною середньовічного Подолу та подією Хрещення Русі-України. Метою дослідження є виявлення ролі архітектонічних принципів у формуванні та актуалізації Genius loci історичного місця в умовах сучасного міського розвитку. У роботі обґрунтовується, що Genius loci постає результатом взаємодії матеріальної спадщини, просторових зв‘язків, культурних смислів, історичної пам‘яті та духовно-символічних нашарувань, які потребують відповідної архітектурної репрезентації. Особливу увагу приділено значенню сакрального простору як носія духовних цінностей, що формує Genius loci міського середовища. На прикладі Поштової площі розглянуто можливості архітектурно-просторової актуалізації історичного змісту місця через інтеграцію археологічної спадщини, громадського простору та музейних функцій. Практичну апробацію запропонованого підходу здійснено на матеріалі концептуального проєкту археологічного музейного комплексу, що демонструє можливості архітектурно-просторової візуалізації Genius loci. Ключові слова: архітектоніка; Genius loci; сакральний простір; історична пам‘ять; археологічна спадщина; міське середовище; Поштова площа в Києві. В умовах активних урбаністичних трансформацій особливої актуальності набуває проблема збереження Genius loci історично значущих місць у структурі сучасного міста. Багато міських просторів, які формувалися протягом століть і пов‘язані з важливими подіями національної історії, поступово втрачають здатність репрезентувати закладені в них культурні та символічні значення. У таких умовах архітектура розглядається як інструмент організації середовища, збереження та виявлення історичної пам‘яті місця. Одним із таких місць є Поштова площа в Києві – унікальна територія, де поєднуються різночасові шари міської історії, археологічна спадщина середньовічного Подолу, транспортні та громадські функції сучасного міста, а також пам‘ять про події, пов‘язані з Хрещенням Русі-України. Археологічні дослідження останніх років підтвердили виняткову історико-культурну цінність цієї території та її належність до ядра первісної містобудівної структури Києва [1]. Особливість Поштової площі полягає в тому, що вона є простором, у якому локальна історія міста набуває значення національної пам‘яті. Проблема архітектурно-просторової репрезентації історичного змісту цього місця виходить за межі пам‘яткоохоронних завдань і пов‘язується з пошуком засобів актуалізації його Genius loci в умовах сучасного містобудівного розвитку. Поняття Genius loci («дух місця») набуло сучасного теоретичного значення у працях К. Норберга-Шульца, який розглядав його як сукупність природних, просторових, історичних і культурних нашарувань, що формують неповторний характер конкретного місця [2]. Відповідно до феноменологічного підходу дослідника, одним із головних завдань архітектури є виявлення та підтримка ідентичності місця засобами просторової організації [3]. У контексті історичних міських територій Genius loci формується взаємодією матеріального середовища та історичної пам‘яті про події, що визначали культурний і духовний розвиток