Proceedings of the International scientific and practical conference ―British Ukrainian Academic Congress‖ (June 19-21, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. - Manchester, United Kingdom, 2026. - 122 p.

98 Ураження територій населених пунктів вибуховими засобами різної потужності не призводить до потрапляння у ґрунт значних кількостей важких металів, їх концентрації переважно обумовлені вмістом цих забруднювачів у даній місцевості, які склалися в попередні роки. Таким чином, дослідженнями виявлено, що при вибухах снарядів більшої потужності (ракета, КАБ) концентрації важких металів вищі в епіцентрі вибуху, а меншої потужності («шахед», артилерійський снаряд) - на відстані 100 м від вирви. Це може бути пояснено тим, що в результаті падіння будь-якого вибухового засобу утворюється вирва, розмір якої залежить від потужності вибуху та кінетичної енергії боєприпасу. З цієї точки зору найбільш потужними є КАБ, які містять заряд від 50 до 1000 кг, а розмір вирви може сягати діаметру 20 м та глибині до 7÷8 м. За таких умов вміст важких металів накопичується у глибині, що і обумовлює таку закономірність. Дослідженнями ґрунтів, відібраних в місцях проведення бойових дій в Миколаївській, Херсонській та Київській областях (55 зразків) встановлено, що вміст важких металів характеризується широким коливанням значень. Середній вміст усіх важких металів, окрім кадмію (Cd) та цинку (Zn), не перевищують їх кларк, а максимальні значення – перевищують: до 1,25 рази для нікелю (Ni) до 3-4 разів для міді (Cu) та марганцю (Mn); до 6,5 разів для свинцю (Pb). Поряд з цим, середній вміст (Cd) перевищує кларк у 1,5 рази, (Zn) у 6 разів, а максимально – до 10 разів для обох елементів. Відповідно ІЗҐ становили: (Cu) - до 3 для середніх показників (ave) при maх – 20,9; (Nі) - до 4 для ave при maх - 12,5; (Zn) - 13,5 для ave при maх - 24,6. Для (Pb) перевищення ГДК зафіксовані лише у 3,6 % зразків з ІЗҐ на рівнях 1,44÷2,0. Кількість нестандартних проб за кларком не перевищувала 7÷10 % для (Cu, Nі) та (Mn); 18 % для (Pb), 37% для (Cd) та більше 80 % для (Zn). Таким чином, середній вміст усіх важких металів, крім (Cd та Zn), не перевищував їх кларк. Спостерігаються підвищені рівні ІЗҐ за усіма важкими металами. При цьому, відсоток нестандартних проб не перевищував 20 %. Найбільші рівні забруднення створюються вмістом цинку. Використання вибухових снарядів різної потужності не призводить до потрапляння у ґрунт значних кількостей важких металів, більшість елементів після вибухів потрапляє у ґрунт у формі оксидів. За умов значного коливання концентраційних показників комплексний індекс ризику забруднення ґрунту [3, 4] розраховували за середніми значеннями вмісту елементів. Індекс дає змогу об’єднати кілька чинників, що впливають на рівень забруднення, в єдину бальну оцінку рівня екологічного ризику, який є показником ймовірності погіршення фізичного, хімічного або біологічного стану земельних ресурсів внаслідок надходження токсичних речовин, що призводить до деградації екосистем та загрожує здоров’ю людини. Відповідно до розрахунків визначена наступна послідовність елементів, що створюють ризики: (Zn > Ni > Cu > Cd > Mn > Pb). З усієї низки три елементи (Cd, Mn і Pb) характеризуються вкрай малими індексами і не спричиняють забруднення (ІЗҐ<1,0). При цьому, за сумарним показником середнього рівня забруднення усіма дослідженими речовинами, з урахуванням домінантного фактора негативного впливу, фіксується високий рівень забруднення територій (PN=9,875), що у 3,29 разів перевищує найвищий показник шкали (PN > 3 «сильне/важке забруднення території – дуже поганий/кричний стан середовища, екологічне лихо»). Ризик для здоров’я людини від забруднення ґрунту важкими металами оцінювали за методом на основі моделі пробіт-регресії [5, 6] з використанням залежності «доза-ефект». За розрахунком на основі логарифмів ІЗҐ сумарний показник ризику від впливу забруднення усіма дослідженими важкими металами ґрунтів територій ведення військових дій становив 0,62 – високий ризик для здоров’я населення (4 клас небезпеки – 0,60-0,79 важкі гострі ефекти для здоров’я людини). Підсумовуючи можна відзначити, що показники вмісту важких металів у ґрунті внаслідок обстрілів мають неоднорідний характер, що певною мірою залежить від виду вибухового засобу, характеру його дії, потужності вибуху та кінетичної енергії засобу ураження тощо. Концентрації токсикантів в місцях вибухів зосереджені локально і є нижчими, ніж у місцях горіння військової техніки. Території ведення бойових дій характеризуються широким коливанням концентраційних показників і потребують більш детального оцінювання при подальшому використанні сільгоспугідь, оскільки за осередненими значеннями вмісту важких металів сумарний показник ризику є високим для здоров’я населення. Важкі метали, які потрапили у ґрунт, зберігається на високому рівні протягом багатьох років, тому детальне обстеження постраждалих територій є необхідним як підґрунтя для повоєнного відновлення і оздоровлення територій.