Proceedings of the International scientific and practical conference ―British Ukrainian Academic Congress‖ (June 19-21, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. - Manchester, United Kingdom, 2026. - 122 p.

97 УДК 614.77:628.516:351.777.6:311 Cтанкевич Валерій Васильович доктор медичних наук, завідувач відділом гігієни ґрунту та відходів Какура ІринаВалентинівна кандидат біологічних наук, провідний науковий співробітник Тетеньова Ірина Олександрівна Костенко Алла Іванівна кандидати медичних наук, старші наукові співробітники Федоришина Олена Михайлівна науковий співробітник Гуменнікова Наталія Миколаївна молодший науковий співробітник відділ гігієни ґрунту та відходів ДУ «Інститут громадського здоров’я ім. О. М. Марзєєва НАМНУ», м. Київ, Україна НЕБЕЗПЕКА МІЛІТАРНОГО ЗАБРУДНЕННЯ ҐРУНТІВ УКРАЇНИ Анотація. Проведений аналіз даних власних досліджень вмісту важких металів в ґрунтах місць вибухів різних видів боєприпасів та територій ведення бойових дій. Визначені тенденції розповсюдження забруднень в місцях вибухів та рівні вмісту полютантів в ґрунтах з оцінкою екологічного ризику, зважаючи на ризик для здоров’я людини. Ключові слова: ґрунт, важкі метали, вибухові засоби, рівні забруднення, комплексний індекс, ризик Внаслідок воєнних дій сотні гектарів земельного фонду України засміченні відходами, забруднені шкідливими речовинами, які вивільнюються при детонуванні, зазнає пошкодження структура ґрунтового покриву. Тривала військова активність сприяє утворенню локальних осередків техногенного забруднення, які містять широкий спектр вибухових і токсичних речовин [1–3]. Шкода завдана ґрунтам матиме довготривалий характер, а їх відновлення, як свідчить світова практика, займе не один рік, що може призвести до невизначеної заборони на використання цих земель. За даними бельгійських вчених, навіть через 100 років після Першої світової війни на місцях колишніх боїв фіксували перевищення гранично допустимих концентрацій важких металів [4]. Використання артилерійських боєприпасів і РСЗВ призвели до утворення вирв до 7 метрів з вигоранням ґрунту та техногенним забрудненням навколишніх територій. За таких умов необхідні заходи з планування територій, які можливі лише після оцінки рівнів забруднення токсичними речовинами, та проведення комплексних рекультиваційних робіт. Масовані обстріли населених місць країни спричиняють значні руйнування, значне порушення рельєфу та забруднення ґрунту. Результати досліджень проб ґрунту в місцях, де відбулися вибухи різного виду боєприпасів, свідчать, що вміст важких металів (Pb, Cu, Ni, Cd, Zn, Cr, Mn ) на ділянках ураження має неоднорідний характер. Це певною мірою залежить від виду снаряду, характеру його дії, потужності вибуху, кінетичної енергії засобу ураження тощо. При влучанні керованої авіаційної бомби (КАБ) або ракети концентрація практично усіх досліджуваних важких металів в епіцентрі вибуху перевищує значення у зразках, відібраних на відстані 100 м від вирви у середньому в 1,01÷1,5 рази. При цьому відзначається більше забруднення токсичними речовинами ґрунту після влучання КАБ, ніж при влучанні ракети. При влучанні «шахеду» розподіл важких металів у ґрунті має протилежний характер - на відстані 100 м від місця влучання за всіма елементами спостерігалось перевищення значень проти епіцентру від 4,5 до 11,47 разів. При влучанні артилерійського снаряду також вміст усіх важких металів у 1,2÷1,4 рази вищий на відстані 100 м від вирви вибуху. Найбільші індекси забруднення ґрунту (ІЗҐ – співвідношення вмісту важких металів до гранично-допустимої концентрації - ГДК) при вибухах КАБ і ракет створюють (Ni, Zn і Cr), а при влучанні «шахеду» та артилерійського снаряду - (Zn). При цьому було відсутнє забруднення (Pb і Cr) в місцях вибуху «шахеду». Відповідно до розрахунків у місцях влучання КАБ і ракети визначена наступна послідовність елементів, що створюють ризики – (Ni > Cr > Zn > Cu > Cd > Pb > Mn); при вибуху артснаряду – (Zn > Cu > Pb > Cr > Mn > Ni > Cd); а при влучанні «шахеду» - (Zn > Cu > Cd > Ni > Mn > Pb > Cr).