Proceedings of the International scientific and practical conference ―British Ukrainian Academic Congress‖ (June 19-21, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. - Manchester, United Kingdom, 2026. - 122 p.

92 DOI: https://doi.org/10.64828/conf-134-2026-2 УДК 614:[351.77+316.4.066+502.131.1 Дейкун Микола Петрович кандидат медичних наук, професор, професор кафедри біології та здоров’я людини Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка м. Чернігів, Україна ORCID: 0000-0008-1359-537X ОСОБЛИВОСТІ СИСТЕМИ ГРОМАДСЬКОГО ЗДОРОВ’Я В УМОВАХ ВЗАЄМОДІЇ КОНЦЕПЦІЇ «ЄДИНЕ ЗДОРОВ’Я», СТРАТЕГІЇ «ЗДОРОВ’Я У ВСІХ ПОЛІТИКАХ», СОЦІАЛЬНИХ ДЕТЕРМІНАНТ ЗДОРОВ’Я ТА ЦІЛЕЙ СТАЛОГО РОЗВИТКУ Анотація. Сучасні глобальні виклики демонструють неспроможність секторальних підходів до громадського здоров’я. Водночас концепції «Єдине здоров’я», «Здоров’я у всіх політиках», соціальні детермінанти здоров’я та Цілі сталого розвитку (ЦСР) досі часто розглядаються окремо. Актуальним є обґрунтування їх інтеграції в єдину архітектуру громадського здоров’я з переходом від екосистемного до цивілізаційного рівня управління ризиками. Мета дослідження полягає в обґрунтуванні концептуальної моделі взаємодії концепцій Єдине здоров’я, «Здоров’я у всіх політиках», соціальні детермінанти здоров’я та Цілі сталого розвитку як багаторівневої системи глобального управління громадським здоров’ям населення та визначити пріоритетні міжсекторальні індикатори для практичного впровадження в Україні. Методи дослідження: теоретичний аналіз і синтез, системний підхід, метод перехресного впливу, логіко-структурне моделювання, контент-аналіз, метод узагальнення індикаторів. Висновок. Запропонована глобальна архітектура системи громадського здоров’я, що інтегрує концепцію «Єдине здоров’я» (біоекологічне ядро), соціальні детермінанти здоров’я (соціально- економічний рівень), стратегію «Здоров’я у всіх політиках» (управлінський механізм) та Цілі сталого розвитку (нормативно-цільова рамка), уможливлює обґрунтування переходу від екосистемного підходу, орієнтованого переважно на зоонозні інфекції, до цивілізаційного підходу. У межах останнього головним об’єктом превентивного управління виступають неінфекційні захворювання, які формують 90% глобального тягаря хвороб та зумовлені антропогенними змінами планетарного масштабу: соціально-економічною нерівністю, поведінковими чинниками, забрудненням довкілля, зміною клімату, втратою біорізноманіття, антимікробною резистентністю та іншими детермінантами. Ключові слова: громадське здоров’я, Єдине здоров’я, соціальні детермінанти здоров’я, Здоров’я у всіх політиках, Цілі сталого розвитку, міжсекторальна взаємодія, антимікробна резистентність, зоонози, цивілізаційне здоров’я. Виклад основного матеріалу. 1. Історико-концептуальні засади. Концепція «Єдине здоров’я» не має єдиної дати затвердження, її становлення відбувалося поступово: 2004 рік – Манхеттенські принципи (12 принципів, «Один світ – одне здоров’я»); 2008 рік – спільна стратегічна записка Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН / ВООЗ / Всесвітня організація охорони здоров'я тварин; 2010 рік – Ганойська декларація (міжсекторальна співпраця); 2022 рік – спільний план дій - чотиристоронній альянс (ВООЗ, Продовольча та сільськогосподарська організація Організації Об'єднаних Націй, Всесвітня організація охорони здоров'я тварин та Програма Організації Об'єднаних Націй з навколишнього середовища) на 2022– 2026 р.р. [1,2,3,4,5,6]. Соціальні детермінанти здоров’я офіційно закріплені Оттавською хартією (1986 рік) та доповіддю Комісії ВООЗ (2008 рік). Стратегія HiAP отримала міжнародний мандат в Аделаїдській заяві (2010 рік) та Гельсінській декларації (2013). ЦСР затверджені Резолюцією ООН A/RES/70/1 (25.09.2015 року) [1,2,3, 4,5,6,8,9,10,11,12]. 2. Ієрархія ЦСР з позицій Єдине здоров’я. Запропоновано трирівневе ранжирування 17 цілей за критерієм «здатність виступати детермінантою ризиків або ресурсів для здоров’я популяцій»: