Proceedings of the International scientific and practical conference ―Modern and Research Education‖ (June 23-25, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Warsaw, Poland, 2026. - 165 p.

159 штучний інтелект, середовища розширеної реальності, рендеринг у реальному часі, світлодіодна архітектура, цифрові аватари та віртуальне виробництво. У сучасних дослідженнях підкреслюється, що генеративний штучний інтелект уже впливає не тільки на екранні індустрії, а й на сферу живого перформативного мистецтва, де він застосовується для прототипування, розробки візуальних концепцій, оптимізації робочих процесів та формування нових форматів взаємодії з глядачами [1, с. 1- 3]. Водночас практика великих імерсивних проєктів демонструє суперечливість технологічного розвитку. ABBA Voyage засвідчує комерційну й художню життєздатність концертної моделі на основі цифрових аватарів, Sphere Las Vegas демонструє перехід від сцени до тотального аудіовізуального середовища, The Wizard of Oz at Sphere показує можливості ШІ-реконструкції класичного матеріалу, а Elvis Evolution виявляє ризик невідповідності між маркетинговою обіцянкою та реальним постановочним результатом [7; 9; 10; 11]. Аналіз останніх досліджень і публікацій У науковому дискурсі 2025 року помітно зростає увага до впливу генеративного штучного інтелекту на екранні та перформативні індустрії. У праці J. Huang, G. Hitchen і S. Dogan ―Generative AI in the screen and live performance industries‖ проаналізовано 98 рецензованих статей і матеріалів конференцій, опублікованих з 2020 року, та запропоновано концептуальну рамку дослідження штучного інтелекту в кіно, телебаченні, ігровій індустрії, анімації, середовищах розширеної реальності та живому перформативному мистецтві [1, с. 1-4]. Для цієї статті важливо, що автори розглядають генеративний штучний інтелект не лише як інструмент створення контенту, а як чинник зміни виробничих процесів, компетентностей і майбутніх моделей творчої праці [1, с. 10-13]. Важливим для дослідження є також напрям змішаної реальності у живих музичних виступах. M. Erdmann, M. von Berg і J. Steffens у статті ―Development and evaluation of a mixed reality music visualization for a live performance based on music information retrieval‖ описали візуалізацію змішаної реальності для живого музичного виступу, побудовану на аналізі звуку в реальному часі й міжмодальних відповідностях. Візуалізацію демонстрували через гарнітуру змішаної реальності, а для порівняння використали контрольну візуалізацію з тими самими елементами, але випадковими змінами кольору та руху [2, с. 1-2]. Це дозволяє розглядати сценічний візуальний ряд не як статичну декорацію, а як реактивну систему, здатну відповідати на звук у реальному часі [2, с. 7-9]. Проблему глядацької присутності у віртуальних живих подіях висвітлено в дослідженні Y. Guang, S. Sakurai, K. Matsumura та Y. Okafuji ―The impact of audience avatar movements on presence in virtual live events‖. У пілотному експерименті сім учасників переживали концерт у віртуальній реальності у трьох умовах: 0 %, 50 % і 100 % аватарів, керованих користувачами. Автори зафіксували тенденцію до зростання показників присутності зі збільшенням частки аватарів, керованих користувачами; кореляція між індексом синхронізації і відчуттям присутності становила r = 0,42, хоча не досягла статистичної значущості через малий розмір вибірки [3, с. 1-2]. Практичні кейси 2025 року доповнюють академічну картину. ABBA Voyage показує, що цифрові аватари можуть бути основою довготривалої концертної моделі з мільйонними продажами квитків: у 2024 році проєкт отримав приблизно £104,3 млн доходу, а продажі квитків знову перевищили 1 млн [7]. Sphere Las Vegas демонструє сцену як імерсивну архітектуру, де внутрішній світлодіодний дисплей, зовнішній Exosphere, просторовий звук і тактильні крісла формують єдине середовище видовища [9]. Мета, завдання та методи дослідження Метою статті є аналіз найновітніших режисерських практик шоу-індустрії 2025-2026 років, пов‘язаних із використанням штучного інтелекту, середовищ розширеної реальності (XR) і віртуального виробництва, а також визначення їхнього впливу на сценічний простір, драматургію видовища та взаємодію з аудиторією. Методологічну основу дослідження становлять аналіз наукових джерел 2025 року, порівняльний аналіз технологічних підходів, кейс-стаді, елементи культурологічного та мистецтвознавчого аналізу, системний підхід і узагальнення практичних прикладів шоу-індустрії. Така методика дає можливість поєднати теоретичне осмислення інновацій із конкретними прикладами їх реалізації у сучасному сценічному виробництві. 1. Штучний інтелект як новий інструмент режисерського мислення Штучний інтелект у сучасній шоу-індустрії доцільно розглядати не як автономну заміну режисера, а як інструмент розширення режисерської уяви. Його головна цінність полягає у здатності швидко генерувати варіанти сценічних образів, візуальних дощок настрою, сценарних ходів, візуальних концептів і моделей простору. У цьому сенсі ШІ скорочує час підготовчого етапу, але не