Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science and Society‖ (July 6-8, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Kharkiv, Ukraine, 2026. - 116 p.

86 компоненти. Їхня взаємодія забезпечує перехід від безпосереднього враження до усвідомленого звучання. Порушення зв’язку між компонентами призводить або до формального аналізу, або до образних пояснень, які не впливають на виконання. Результативність розвитку музично-образного мислення залежить від психологічно безпечної атмосфери, єдності технічної та художньої мети, варіативності виконання, урахування вікових особливостей і регулярної рефлексії. Учнівська асоціація не оцінюється за принципом правильної відповіді, але має бути аргументована ознаками музичного тексту й перевірена конкретними виконавськими засобами. Авторська модель «Слухаю - уявляю - пояснюю - виконую - оцінюю» організує роботу як повторюваний цикл. Вона дає змогу поступово формувати здатність учня ставити художню мету, передбачати звучання, приймати рішення, чути результат і коригувати його. Циклічність моделі робить її придатною як для цілого твору, так і для короткого фрагмента. Найбільш продуктивними методами є образне порівняння, варіативне виконання, керована імпровізація, незавершена музична думка, внутрішнє слухання, проблемний показ, міжмистецькі й рефлексивні завдання. Їхня ефективність визначається не кількістю творчих елементів, а тим, наскільки вони допомагають змінити якість звучання та поглибити самостійність. «Картка музичного образу» й запропоновані критерії можуть слугувати практичними інструментами для уроку та домашньої роботи. Вони спрямовують увагу на характер, розвиток, кульмінацію, виконавські засоби й конкретну самооцінку, не перетворюючи творчий процес на формалізоване тестування. Перспективи подальшої роботи пов’язані з апробацією моделі на учнях різного віку й рівня підготовки, розробленням репертуарно орієнтованих комплексів вправ та визначенням динаміки показників у тривалішому педагогічному спостереженні. СПИСОКВИКОРИСТАНИХДЖЕРЕЛ: 1. Кожевнікова Л. В. Формування асоціативно-образного мислення майбутніх учителів у класі фортепіано. Наукові записки. Серія: Педагогічні науки. 2022. Вип. 200. С. 79-83. DOI: 10.36550/2415-7988-2022-1-200-79-83. 2. Завалко К. В., Балюра К. О. Розвиток піаністичних навичок дітей дошкільного віку в донотний період навчання. Музичне мистецтво в освітологічному дискурсі. 2022. № 7. С. 52-62. DOI: 10.28925/2518-766X.2022.79. 3. Білова Н. К. Реалізація кластерного підходу у музично-виконавській діяльності здобувачів мистецької освіти. Наукові записки. Серія: Педагогічні науки. 2024. Вип. 214. С. 122-126. DOI: 10.36550/2415-7988-2024-1-214-122-126. 4. Нікуліна В. Проблема інтеграції теорії та практики у фортепіанній педагогіці України. Актуальні питання гуманітарних наук. 2025. Вип. 86, т. 2. С. 306-311. DOI: 10.24919/2308- 4863/86-2-48. 5. Navarro Ramón L., Chacón-López H. The impact of musical improvisation on children's creative thinking. Thinking Skills and Creativity. 2021. Vol. 40. Article 100839. DOI: 10.1016/j.tsc.2021.100839. 6. Nieuwmeijer C., Marshall N., van Oers B. Dutch early years classroom teachers facilitating and guiding musical play: problems and opportunities. European Early Childhood Education Research Journal. 2019. Vol. 27, no. 6. P. 860-871. DOI: 10.1080/1350293X.2019.1678926. 7. Fortuna S., Nijs L. The influence of discrete versus continuous movements on children's musical sense-making. British Journal of Music Education. 2022. Vol. 39, no. 2. P. 183-202. DOI: 10.1017/S026505172200002X. 8. Fujimoto M., Uesaka Y. Autonomous or controlled interpreters? Model of Werktreue internalization for classical musicians. Frontiers in Psychology. 2024. Vol. 15. Article 1401278. DOI: 10.3389/fpsyg.2024.1401278. 9. Fujimoto M., Uesaka Y. Interpretive autonomy at the heart of classical musicians' learning and well- being: the role of professional education. Frontiers in Psychology. 2025. Vol. 16. Article 1543268. DOI: 10.3389/fpsyg.2025.1543268. 10. Moura N., Dias P., Veríssimo L., Oliveira-Silva P., Serra S. Solo music performance assessment criteria: a systematic review. Frontiers in Psychology. 2024. Vol. 15. Article 1467434. DOI: 10.3389/fpsyg.2024.1467434. 11. Loui P., Raine L. B., Chaddock-Heyman L., Kramer A. F., Hillman C. H. Musical instrument practice