Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science and Society‖ (July 6-8, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Kharkiv, Ukraine, 2026. - 116 p.

85 Таблиця 3. Критерії та показники розвитку музично-образного мислення Критерій Основний показник Спостережувана дія учня Емоційно-перцептивний Розрізнення характеру і змін настрою Називає контрасти та знаходить момент найбільшого напруження. Слухово-уявний Передбачення бажаного звучання Може внутрішньо почути фразу до виконання. Асоціативний Доречність і самостійність образів Створює асоціацію та пов’язує її з музикою. Аналітичний Розуміння функції засобів виразності Пояснює роль ритму, регістру, фактури, динаміки й форми. Інтерпретаційний Втілення задуму у звучанні Добирає темп, дотик, артикуляцію, баланс і фразування. Варіативний Наявність альтернативних рішень Пропонує та порівнює два або більше варіантів. Рефлексивний Конкретність самооцінювання Визначає вдалий елемент і формулює наступну зміну. Організація роботи на різних етапах опанування твору Під час першого ознайомлення головним є цілісне враження. Викладач не повинен одразу розкладати твір на технічні труднощі. Корисно виконати п’єсу повністю, обговорити характер, основні контрасти та запропонувати учневі сформулювати коротку образну назву. Після цього визначаються найбільш складні місця, але кожне технічне завдання отримує зв’язок із загальним задумом. Обговорення результатів теоретико-методичного узагальнення Запропонована модель узгоджується з положенням про інтегровану природу музичного мислення. Її особливість полягає в тому, що асоціація не завершує роботу, а є проміжною ланкою між слуховим враженням і аналізом. Це запобігає двом крайнощам: формальному теоретизуванню та образному фантазуванню без зв’язку з нотним текстом. Учень спочатку відчуває й уявляє, потім доводить своє враження музичними ознаками, реалізує його та перевіряє результат. Запропоновані критерії дозволяють оцінювати процес, а не лише концертний результат. Учень може ще не мати достатньої технічної свободи, але вже виявляти прогрес у слуховому прогнозуванні, аргументації або самооцінюванні. Така перспектива робить педагогічну оцінку точнішою й підтримує мотивацію. Дослідження музичного навчання в дитинстві загалом свідчать про зв’язок інструментальної практики з розвитком слухо-моторної координації та низки когнітивних показників, однак причинні висновки слід формулювати обережно [11, с. 1-7]. У межах цієї статті головним результатом вважається не позамузичний ефект, а поглиблення власне музичної діяльності. Наукова новизна і практичне значення Практичне значення полягає в можливості використання моделі на індивідуальних уроках фортепіано, у донотний період, під час опрацювання нового твору, технічної роботи, підготовки до академічного концерту та організації домашніх занять. Вправи не потребують спеціального обладнання й можуть адаптуватися до різного репертуару. Картка використовується повністю або вибірково, а критерії - як основа для педагогічних нотаток і змістовного зворотного зв’язку. Висновки Музично-образне мислення є інтегрованим процесом, у якому емоційне сприймання музики поєднується з внутрішньо-слуховим уявленням, асоціаціями, розумінням музичної мови, виконавським втіленням і самооцінюванням. Його не можна ототожнювати лише зі словесним описом характеру твору або вигадуванням сюжету. У структурі музично-образного мислення доцільно виокремлювати емоційно-перцептивний, слухово-уявний, асоціативний, аналітичний, виконавсько-інтерпретаційний і рефлексивний