Proceedings of the International scientific and practical conference ―Oxford 2026: Science and Education Today‖ (July 17-19, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. - Oxford, United Kingdom, 2026. - 160 p.

11 (розвиток агротуризму та гастрономічних брендів), креативні індустрії, заклади освіти та місцеве самоврядування. Горизонтальна інтеграція дозволяє акумулювати обмежені фінансові ресурси, спільно використовувати логістичну інфраструктуру та створювати комплексні туристичні продукти з високою часткою локальної доданої вартості. Важливу роль у цій моделі відіграє переорієнтація на принципи циркулярної економіки, що відповідає вимогам Європейського зеленого курсу та підвищує конкурентоспроможність українського турпродукту на європейському ринку. Четвертий, завершальний елемент інноваційних моделей регенерації стосується трансформації організаційно-економічного механізму фінансування та управління галуззю. Брак внутрішніх бюджетних коштів зумовлює необхідність розгортання масштабних моделей державно-приватного партнерства (ДПП). Інноваційні формати ДПП мають передбачати передачу об'єктів рекреаційного призначення в довгострокову концесію приватним інвесторам під чіткі інвестиційні зобов'язання щодо модернізації та збереження екологічного балансу. Фінансовий інжиніринг повоєнного відновлення також має залучати альтернативні джерела: міжнародні гранти технічної допомоги, спеціальні інвестиційні фонди регенерації туризму, краудфандингові платформи та механізми цільових компенсацій (репарацій) з боку країни-агресора. Держава при цьому має змістити фокус із жорсткого регулювання на функцію стратегічного фасилітатора: створення пільгових податкових режимів (спеціальних економічних зон туризму) у деокупованих та постраждалих регіонах, лібералізацію умов ведення туристичного бізнесу та активне просування бренду України як унікальної, сильної та безпечної європейської дестинації. Практична реалізація запропонованих інноваційних моделей модернізації супроводжуватиметься подоланням низки критичних бар'єрів. Серед внутрішніх стримуючих факторів найгострішими є тотальний брак капітальних інвестицій, дефіцит кваліфікованих кадрів через масштабну міграцію та низький рівень цифрових компетенцій у регіональних громадах. Зовнішні бар'єри пов'язані з тривалим сприйняттям України міжнародною спільнотою як зони високого ризику, що стримуватиме потоки іноземних інвесторів та класичних туристів. Мінімізація цих бар'єрів можлива лише за умови розробки Національної стратегії повоєнної модернізації туризму, яка гармонізує зусилля держави, приватного капіталу та міжнародних інституцій навколо ідеї створення інноваційного, технологічного та інклюзивного туристичного простору [3]. У результаті проведеного дослідження здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення актуального науково-практичного завдання щодо комплексної модернізації національного ринку туристичних послуг України в процесі його повоєнного відновлення: 1. Обґрунтовано безальтернативність парадигмального переходу від екстенсивного відновлення втрачених потужностей до радикальної модернізації туристичної індустрії на принципах філософії «Build Back Better». Доведено, що традиційні транзакційні моделі організації туризму є неефективними в умовах нової безпекової та макроекономічної реальності, що вимагає впровадження гнучких, інклюзивних та динамічно стійких організаційно-економічних архітектур. 2. Сформовано концепцію структурного реінжинірингу ціннісної пропозиції національного туристичного продукту через інтеграцію стандартів цивільного захисту в інфраструктуру гостинності («безпечна дестинація») та пріоритетний розвиток нових ринкових ніш. Визначено, що ключовими напрямами повоєнної регенерації мають стати патріотично-меморіальний та мілітарі-туризм, а також рекреаційно-реабілітаційний туризм як інструмент медико-психологічної адаптації ветеранів та постраждалого населення. 3. Доведено пріоритетність цифровізації та кластеризації туристичного простору. Обґрунтовано необхідність розгортання Єдиної цифрової екосистеми туризму України на базі технологій Smart Destination, аналітики Big Data та штучного інтелекту. Об‘єктивно доведено, що найбільш життєздатною формою просторової організації ринку є горизонтальні туристично- рекреаційні кластери на рівні територіальних громад, які функціонують на засадах циркулярної економіки та крос-галузевої колаборації. 4. Удосконалено організаційно-економічний механізм фінансування та управління процесами регенерації. Обґрунтовано інноваційні формати державно-приватного партнерства, а також інструменти фінансового інжинірингу на основі диверсифікації джерел (міжнародні гранти, фонди відновлення, краудфандинг). Визначено, що роль держави має еволюціонувати до функції стратегічного фасилітатора через створення спеціальних економічних зон туризму та лібералізацію регуляторного середовища.