Proceedings of the International scientific and practical conference ―Oxford 2026: Science and Education Today‖ (July 17-19, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. - Oxford, United Kingdom, 2026. - 160 p.

19 SOCIALWORK AND SOCIALWELFARE DOI: https://doi.org/10.64828/conf-140-2026-3 УДК 364.444-053.9:379.85 Каркач Андрій Володимирович доктор філософії з соціальної роботи доцент кафедри психології, соціальної роботи та педагогіки Університет «Україна» м. Київ, Україна СПЕЦИФІКА ДІЯЛЬНОСТІ СОЦІАЛЬНОГО ПРАЦІВНИКА В ОРГАНІЗАЦІЇ ІНКЛЮЗИВНОГО ТУРИЗМУ ДЛЯ ЛЮДЕЙ СТАРШОГО ВІКУ Анотація. У тезах проаналізовано специфіку діяльності соціального працівника в процесі організації інклюзивного туризму для людей старшого віку. Розглянуто інклюзивний туризм як інноваційну технологію соціальної роботи, спрямовану на підвищення соціальної вітальності та забезпечення активного довголіття клієнтів. Схарактеризовано ключові професійні ролі соціального працівника: менеджера-координатора (кейс-менеджера), адвоката-фасилітатора та аніматора- супроводжуючого. Сформульовано практичні рекомендації щодо формування геронтологічних, геронтопсихологічних та гнучких (soft skills) компетентностей фахівця. Ключові слова: соціальний працівник, інклюзивний туризм, соціальна робота, люди старшого віку, кейс-менеджмент, соціальна адвокація, соціокультурна анімація, активне довголіття. Сучасна парадигма соціальної роботи переживає ґрунтовну трансформацію, переходячи від патерналістської моделі догляду до концепції активного довголіття ( active aging ) [1]. Довгий час пріоритетом соціальної політики щодо людей старшого віку було задоволення виключно базових фізіологічних та матеріальних потреб. Традиційні методи, як-от надання матеріальної допомоги, продуктових наборів або базовий догляд вдома, безумовно, є критично важливими. Проте вони спрямовані на пасивне «доживання» і не здатні задовольнити вищі соціальні потреби особистості. Йдеться про потреби в самореалізації, визнанні, пізнавальній активності та соціальній інтеграції [3; 7]. Звуження життєвого простору після виходу на пенсію призводить до десоціалізації та депресивних станів. Інклюзивний туризм у системі соціальної роботи постає як інноваційна мікро- та макротехнологія [2; 5]. Вона дозволяє компенсувати вікові обмеження та задовольнити екзистенційні й соціокультурні потреби клієнтів старшого віку. Організація таких подорожей є складним процесом. Вона вимагає від соціального працівника виходу за межі стандартних посадових інструкцій та виконання низки специфічних професійних ролей [4]. На підготовчому етапі соціальний працівник діє як кейс-менеджер (англ. case manager ). Головне завдання цієї ролі — мінімізація інтраперсональних бар'єрів клієнта та точне проєктування безпечного маршруту:  комплексне оцінювання індивідуальних потреб: соціальний працівник проводить діагностику фізичного стану, психологічного настрою та фінансових можливостей літньої людини. Складається індивідуальна «карта ризиків та обмежень». Наприклад, враховується потреба в дієтичному харчуванні, режим прийому медикаментів, обмеження мобільності (використання ходунків, палиць).  проєктування соціально-туристичного маршруту: на основі зібраних даних працівник розробляє індивідуальний або груповий тур за принципом Slow Travel (повільний туризм). Сюди входить планування логістики з урахуванням частих санітарних зупинок (кожні 1,5–2 години), виключення з програми затяжних піших підйомів та заміна їх на адаптовані екскурсії. На наступному етапі важливим є соціальна адвокація та фасилітація. Ця роль спрямована на подолання структурних та інтерперсональних бар'єрів, захист прав клієнтів та забезпечення доступності середовища: