Коваль Г.П. Євреї на сторінках українських газет періоду нацистської окупації в 1941 – 1942 роках / Геннадій Павлович Коваль. – Миколаїв: Іліон, 2019. – 266 с.

158 Аморальність Англії, здатність її до негідницьких вчинків не раз уже доведена. Одним із доказів цього є ставлення «підступного Альбіона» до арабського народу. Нехай читач пригадає поведінку Англії щодо арабів Палестини під час війни 1914 – 1918 рр. Тоді арабам була обіцяна повна самостійність, якщо вони стануть на боці Англії та її союзників проти Туреччини. Араби легковажно повірили, боролися з турками. Але коли ця війна закінчилася, Туреччина зазнала поразки і була вигнана з Аравії. отже і з Палестини. І що одержали араби обіцяну Англією самостійність? Замість неї вони одержали кайдани і катування, жах, який їх надовго отруїв: почався безконечний потік жидів у Палестину. Вони десятками й сотнями тисяч емігрували туди і стали закупати землю, приваблюючи бідних арабів своїм золотом. Араби опам’яталися від цього дурману, та вже було пізно: жиди швидко акліматизувались і через своє відоме нахабство взяли гору над нещасними тубільцями. Тоді араби звернулися по допомогу до Англії, та замість неї одержали чорної пам’яті декларацію Бальфура, яка проголосила Палестину жидівською батьківщиною; день оголошення цієї декларації араби проголосили днем жалоби. Скільки не боролись араби проти жидів, кожного разу англійці приходили на захист останніх і без найменшого жалю, власне, щоб догодити жидам, вішали арабів Ось один із прикладів такого злочину Англії. В Ездрелонській долині здавна жили і займалися землеробством 14 тисяч місцевих фелахів. З появою англійців, а за ними й жидів, цим тубільцям було наказано залишити родючу землю батьків і дідів і віддати її жидам. Але знайшлися освічені, енергійні араби, які стали на захист своїх земляків роти однаково ненависних їм англійців і жидів. Одним із таких енергійних людей був молодий Гаврило Кезма, вождь арабів. Він звернувся до кращих адвокатів і повів справу через суд. Судді повернули землю її власникам, тобто фелахам. 14 тисяч бідних людей були врятовані від голодної смерті. Але юнакові його енергія коштувала життя: він захворів на скоротечні сухоти і незабаром помер. Так здавна англійці були захисниками жидів [19]. Отже, ми бачимо, наскільки уважними були до положення, діяльності євреїв у Великобританії, Палестині.