Коваль Г.П. Євреї на сторінках українських газет періоду нацистської окупації в 1941 – 1942 роках / Геннадій Павлович Коваль. – Миколаїв: Іліон, 2019. – 266 с.

159 Розділ 4. ЄВРЕЇ ЄВРОПИ ТА АЗІЇ: СТАНОВИЩЕ, ЖИТТЯ, ПОЛОЖЕННЯ 4.1. «Показ» мрій світового єврейства, масонство Жиди в історії народів. (Відродження. Орган Роменської Міської Управи. – 1943. – № 56 (163), 23 липня). Жидівське питання таке споконвічне, як і саме співжиття жидівських племен з іншими народами, від яких жиди завжди дуже відрізнялися. Славний римський філософ Сенека, що жив у першому віці після Р. Х. висловився: «Впливи цього найнечестивішого народу такі сильні, що вони розповсюдилися по всіх країнах». У своїх «Анналах» історик Тацит назвав жидів «детерріма генс», тобто найогиднішим народом, а німецький історик Теодор Момзен, що, доречі, був ліберальним політиком, на оснві свого великого досвіду так змалював ролю жидів у староримській імперії: «Жид ставиться до держави по суті байдуже, йому так само тяжко відректися від кореня своєї національної окремішності, як його прикрити всякою іншою національністю. Та й у старовину жидівство було сильним ферментом національного розкладу». А про часи Юлія Цезаря той самий учений пише: «Як міцно вже тоді жиди трималися купи, вказує застереження тогочасного письменника, що кожний намісник мусить вважати за найбільшу небезпеку для себе – пускати до своєї провінції жидів». За середньовіччя та й пізніше народи намагалися звільнитися від жидівського панування, виганяючи їх із своїх країн. До цього часто заохочували й цю акцію підтримували найвизначніші авторитети тих часів. Абат Петро де Клюні, що був засновником і духовним керівником названого його іменем монастиря, – середовища церковного обновленського руху, писав десь коло 1146 року: «Я раджу покарати жидів відповідно до їх злих прикмет. Верх справедливості – це забрати від них те, що вони набули шахрайством. Все, що вони мають, – це найганебніше нагарбане добро, а тому, що вони за свої злочини ще досі не покарані, то треба від них усе відібрати. Те, що я кажу, відомо всім,