Коваль Г.П. Євреї на сторінках українських газет періоду нацистської окупації в 1941 – 1942 роках / Геннадій Павлович Коваль. – Миколаїв: Іліон, 2019. – 266 с.

177 Покінчити з цим остаточно – справа уряду. Ніхто не має права діяти своїм власним кулаком, але в кожного є обовязок поважати заходи держави щодо жидів, брати на себе представництво цих заходів, але не піддаватися омані жодних трюків і хитрих підступних жидів, ясно уявляючи собі загрозливість цього. Цього вимагає від нас усіх безпека держави [9]. В газетах уважно слідкували за подіями в США. (Українське Слово. – 1941. – № 76, 7 грудня). На одних жидівських зборах у Чікаго міністр внутрішніх справ США висловив бажання, щоб після війни Німеччині була нав’язана демократична форма управління [9]. Жиди – найбільший ворог людства. (Українське Слово. Київ. – 1941. – № 81, 13 грудня). Щоб до такого твердження прийти, не треба у жидівських справах аж надто добре визнаватися. Це для кожного ясно і очевидно. Вистачить тільки оглянутися довкруги себе. Жиди, як та найважливіша проказа, розкладають народи зсередини і ззовні: вони наводять на людство щораз нові війни, спричиняють всякого покрою революції: вони в морі крові і сліз ладні втопити цілий світ, щоб тільки заспокоїти свї злочинні інстктинти, щоб набити грошем свого бездонного гаманця та задержати в той спосіб у своїх руках владу над світом. Жиди всі і всіх покроїв, білі і червоні, правовірні і вільних поглядів, у Європі і на інших континентах – всі вони мають себе за якусь вищу расу, що її вибрав собі прямо сам Бог та поручив їй владу над світом. Щоб ту владу над світом здобути. Вони, наче щури, розбрелися по цілому світі, обплутували своїми сітями поодинокі народи та володіють де явно, а де приховано. Як їх влада в такий або інший спосіб загроена, вони докладають тоді всіх старань, щоб підбунтувати одні народи проти других, вкладають в руки тих народів зброю, і тоді, як скривавлений у війні, світ переживає найважчі кризи. Жиди ж, наче ті гієни, жирують на побойовищах та далі володіють. Як не пощастить їм у війні, вони тоді доводять до різних революцій, дають ножа, щоб брат різав брата, і на чужій крові знов закріплюють свою владу.