Коваль Г.П. Євреї на сторінках українських газет періоду нацистської окупації в 1941 – 1942 роках / Геннадій Павлович Коваль. – Миколаїв: Іліон, 2019. – 266 с.

27 Про вплив жидів саме на Україні свідчить наведений нижче список проводу її комуністичної партії (з 1937 року). Із трьох членів генерального секретаріату один був жид. із 16 членів і кандидатів політбюро – жидів було 7, з 9 членів організаційного бюро – 4. Отже мало не половина провідних партійних постів на Україні була в жидівських руках. Коли часом когось із них звільняли, то це нічого не значило, бо його місце знову займав інший жид. Чому Сталін так побратався з жидами? З допомогою їх він хоче утриматися при владі. «Батько всіх народів Совєтського Союзу» – це просто жидівський батько. Для всіх інших народів він кровожадний кат, що віддав мільйони людей на поталу тиранам – жидам, які не спиняються ні перед якими жорстокостями й злочинами [2]. На превеликий жаль, всі ці статті написані надзвичайно талановито, якщо замінити слова «жид» на «єврей» і прибрати всю страшну антисемітську проппаганду, звинувачення, то складається враження, що це університетська лекція. Але, не дай Господь Бог, таким лекціям, які вели до ненависті, вбивств, газових камер, крематоріїв, масових розстрілів, Голокосту великого єврейського народу. Стаття Г.Пелля «Розвиток юдейства в Совєтському Союзі», опублікована в декількох номера газети «Нове Українське Слово» в січні 1942 року, давала величезний огляд положення, розвитку євреїв в СРСР. В статті, звичайно, розставлено потрібні наголоси на злочинній ролі євреїв в історії СРСР. Наведено велику кількість таблиць з докладними відомостями з різних сфер життя, заняття євреїв Радянського Союзу Розвиток юдейства в Совєтському Союзі. Стаття Г. Пеля. (Нове Українське Слово. Київ. – 1942. – № 3 (18), 4 січня). 1.Участь жидів у російській революції. Кількість жидів, що брали участь у революційних партіях, аж ніяк не відповідала співвідношенню їх до загальної кількості населення Росії. Вже з шестидесятих років ХІХ століття, навіть за свіченням жидо-большевика Рафеса в 1929 р. «в усіх революційних партіях серед найактивніших членів були революціонери-юдеї». В 1917 р. сам Ленін