Коваль Г.П. Євреї на сторінках українських газет періоду нацистської окупації в 1941 – 1942 роках / Геннадій Павлович Коваль. – Миколаїв: Іліон, 2019. – 266 с.

47 За Зінгером, вже цитованим вище, число жидів, зайнятих у промисловості, потроїлось на кінець другої п1ятирічки (коло 1938 р.). Їх питома вага відносно жидівського населення в цілому подвоїлася. Найшвидшими темпами цей процес проходив поза межами колишньої смуги осілості. За 1926-1936 рр. число жидів-робітників в Україні зросло на 174 %, в Білорусі – на 158 %, в РСФСР та інших частинах Слвєтського Союзу – приблизно на 500 %. Спеціальне дослідження виявило, що більше половини всіх жидів-робітників Совєтського Союзує висококваліфіковані або кваліфіковані фахівці, приблизно 40 % – напівкваліфіковані, а 10 % – некваліфіковані робітники. Міське жидівське населення, переважна частина якого була зайнята в торгівлі, в наслідок утиску совєтами приватної торгівлі втратило джерело заробітку. Значна частина цих жидів знайшла собі притулок в совєтському апараті в ролі службовців або урядовців, решта ж взялася за сільське господарство. Для того, щоб регулювати цей масовий потяг жидів до цієї майже зовсім нової для них галузі, центральний виконавчий комітет постановив у серпні 1924 р. заснувати комітет для жидівської сільськогосподарської колонізації («Комзет»), який став би виконавчим органом товариства для оселення на землі жидів-трудівників («Озет»). Це товариство розгорнуло саме за кордоном жваву пропаганду і збирало там кошти. За договором з закордонними жидівськими організаціями допомоги совєтський уряд погодився переселити жидів за такими умовами: 1. Безплатне надання земельних наділів; 2. Зниження транспортних видатків до 75 %; 3. Звільнення від податків протягом перших 3-5 років; 4. Надання великих кредитів. Кошти по переселенню взяли на себе жидівські товариства допомоги. За даними «Комзету», до 1928 р. було переселено (майже виключно з СССР) 1 десятина = 1,0925 га: В Україні – 7.866 родин на 145.213 десятин. В Криму – 2.252 родин на 108.113 десятин. В Білорусі – 1.503 на 22.250 десятин. В решті республік Совєтського Союзу – 862 родини на 20.341 десятину.